Народився 27 травня 1977 р. у родині Раїса Нурислановича та Олени Миколаївни Кадирових. Батько, пропрацювавши 20 років підземним електрослюсарем на шахті, зараз перебуває на заслуженому відпочинку, мати — приватний підприємець.

Протягом 1992–1995 рр. Андрій Кадиров навчався в училищі, де здобув фах електромонтажника-налагоджувача. В 1995 р. він вступив до Донецького державного технічного університету на гірничий факультет (кафедра «Збагачення корисних копалин»). Вибір спеціальності гірничого інженера-збагачувача був визначений ще з дитинства. Навчаючись у школі, Андрій Кадиров проживав у материних батьків, які все життя працювали на збагачувальній фабриці ДП «Антрацит»: дідусь, Микола Дмитрович Стороженко, — слюсарем, бабуся, Раїса Василівна, — апаратником вуглезбагачення п’ятого розряду.

Ще у студентські роки розпочалася його професійна діяльність. У 1995 р. Андрій Кадиров почав працювати електрослюсарем із ремонту електроліній на ОП «Макіївський металургійний комбінат ім. С. М. Кірова». Паралельно з основним напрямом навчання упродовж 1997–1999 рр. опановував фах бухгалтера-фінансиста на факультеті фінансів та кредиту Донецького державного технічного університету.

У 2000 р. А. Р. Кадиров отримав диплом гірничого інженера-збагачувача і став майстром цеху основного виробництва на ДП «Антрацит», а потім — на ВАТ «ЦЗФ «Колосниківська» — підприємстві, яке спеціалізувалося на переробці коксової групи рядового вугілля марок «К», «ОС», «Т». У 2002 р. він був переведений на посаду керівника корпусу основного виробництва, а в 2003 р. — призначений заступником головного інженера. Через три роки обійняв посаду провідного спеціаліста контрольно-ревізійної служби «ДПЕК». У 2007 р. Андрій Раїсович став головним інженером на ТОВ «ЦЗФ «Павлоградська» і вже наступного року — директором цього підприємства. Очолювана ним фабрика займалася переробкою енергетичної групи рядового вугілля марок «Г», «ДГ».

Святкування річниці «ДТЕК», Донбас-арена

Наприкінці 2010 р. А. Р. Кадиров став керівником проекту у ВАТ «Павлоградвугілля», де основний зміст його діяльності полягає у впровадженні пневмосепарації (сухого способу збагачення, механичній вибірці гірничої породи).

Андрій Раїсович задоволений вибором непростої гірничої професії, яка переросла у своєрідне хобі. Він і досі намагається підтримувати добрі стосунки з одногрупниками та викладачами університету, з особливою теплотою згадує лекції Ю. Л. Папушина, В. А. Смирнова, О. І. Назимки, О. М. Корчевського та ін. До знань і навичок, здобутих у стінах рідного університету, додається багатий професійний досвід. Так у 2002 р., працюючи у ВАТ «ЦЗФ «Колосниківська», під керівництвом директора та ініціатора Миколи Георгійовича Никитюка він втілив у життя свій перший серйозний проект — «Модернізація печі сушарного відділення», мета якого полягала у переведенні роботи печі з вугілля на газ у зв’язку з дегазацією шахти ім. С. М. Кірова. Пізніше Андрій Раїсович долучився до активної діяльності з модернізації вузла підготовчої класифікації, працював із «УкрНДІВуглезбагачення», «Дондіпромаш», «Промбуд НДІ» та іншими науковими установами.

У 2008 р., працюючи на ТОВ «ЦЗФ «Павлоградська» у процесі підготовки фабрики до модернізації водно-шламової схеми, спільними зусиллями з інженерно-технічним персоналом Андрієві Раїсовичу вдалося досягти покращення золистості відходів підприємства. Ця програма сприяє успішному функціонуванню фабрики і сьогодні.

А. Р. Кадиров багато уваги приділяє самоосвіті, бере активну участь у тренінгах із менеджменту: «Створення і управління командою», «Керівництво та організація діяльності підлеглих: планування, контроль, навчання», «Ефективні внутрішні комунікації» тощо.

Андрій Раїсович має гарну сім’ю: з дружиною Наталією Валеріївною виховує двох дітей — Аліну та Кирила.