Народився 10 серпня 1945 р. у Донецьку — одному з найбільших шахтарських міст центрального Донбасу. Батьки, Марія Степанівна та Володимир Сергійович, працювали на підприємствах вугільної промисловості Донбасу. Мабуть, тому вся трудова біографія Сергія Володимировича Козлова тісно пов’язана з вугільною галуззю.

Свій трудовий шлях він розпочав у 17 років учнем електрослюсаря на Донецькому рудоремонтному заводі комбінату «Укршахтобуд». Після закінчення в 1969 р. Донецького політехнічного інституту за спеціальністю «Електропривод і автоматизація промислових установок» протягом семи років працював у Шахтоналагоджувальному управлінні тресту «Донецькшахтобудмонтаж». Тут Сергій Володимирович виявив себе як грамотний інженер і керівник, розкрився його організаторський талант. Він брав участь у будівництві та введенні в експлуатацію п’яти найбільших шахт Донбасу як інженер, начальник ділянки електроприводу.

У 1975 р. С. В. Козлов був переведений на шахту ім. О. О. Скочинського Виробничого об’єднання «Донецьквугілля», де працював старшим механіком з автоматизації, начальником автоматизованої системи керування технології виробництва, заступником головного інженера з виробництва. У грудні 1980 р. його знову перевели, цього разу — у центральний апарат Мінвуглепрому СРСР, де до 1988 р. він обіймав посаду головного механіка виробничо-технічного управління з підземного способу видобутку в західних районах.

Протягом 1988–1991 рр. Сергій Володимирович працював заступником начальника відділу нової техніки Головного науково-технічного управління Міністерства вугільної промисловості СРСР.

У період реструктуризації вугільної галузі в 1994 р. його призначили генеральним директором АТВТ «Російське вугільне машинобудування й сервіс», створене під егідою вугільної компанії «Росуголь». До складу АТВТ «Російське вугільне машинобудування й сервіс» входили 24 заводи вугільного машинобудування Російської Федерації і шість проектно-конструкторських інститутів. Основним завданням новоутвореного підприємства було виконання робіт координації поставок комплектуючих на заводи Російської Федерації для забезпечення російських шахтарів необхідною технікою і гірничодобувним устаткуванням для виконання завдань із видобутку вугілля.

У 2002 р. С. В. Козлов пішов на державну службу: він був призначений заступником керівника Департаменту вугільної промисловості Міністерства енергетики Російської Федерації, де пропрацював до ліквідації Департаменту в 2004 р.

З 2005 р. Сергій Володимирович обіймає посаду генерального директора ВАТ «Росвуглемаш» і ТОВ «Керівна компанія «Шахтобуд».

Сергій Володимирович завжди виділявся винятковою працездатністю, гнучким розумом, силою мислення, здатністю повести за собою колектив. Він цілком віддається роботі, у всьому і завжди знаходить нові неординарні вирішення тих завдань, які перед ним стоять. Властива йому напористість допомогла пройти шлях від звичайного інженера до ключових посад Міністерства вугільної промисловості.

У період своєї трудової діяльності Сергій Володимирович Козлов безпосередньо брав участь в оснащенні і впровадженні нової продуктивної техніки й устаткування для підземного видобутку вугілля. Під його керівництвом здійснювалися заходи з технічного переозброєння вугільних шахт. Він входив до складу державних комісій із запровадження нових потужностей, брав участь в оцінці й аналізі мінеральносировинної бази вугільної галузі, розробці концепції структурної перебудови вугільної промисловості Росії. Був автором та ідеологом у розробці мегапроекту за програмою «Енергетичної стратегії Росії на період до 2020 р.» (затвердженої Урядом РФ 28 серпня 2003 р.).

Активна виробнича діяльність Сергія Володимировича постійно поєднувалася із науковою працею. Він — доктор технічних наук, професор кафедри «Гірничі машини й устаткування» МДГУ, де передає всі свої знання й досвід студентам. С. В. Козлов є автором 55 наукових публікацій, 11 монографій, має два авторські посвідчення й три патенти.

За особливий внесок у розвиток вугільної галузі С. В. Козлов удостоєний почесного звання «Заслужений шахтар Російської Федерації» (2001), нагороджений знаком «Шахтарська слава» ІІI–I ст. та іншими відомчими й державними відзнаками.

Сергій Володимирович одружений, виховує доньку. У вільний час любить полювати, рибалити, цікавиться живописом, захоплюється спортом. Його головний життєвий принцип — завжди доводити розпочату справу до логічного кінця.