ВОСТРЯКОВ Олександр Володимирович Декан факультету, кандидат економічних наук, доцент Народився 13 липня 1978 р. у м. Києві. У 2000 р. закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Економіка підприємства» — магістерська програма «Менеджмент проектів та консалтинг». У 2006 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Тео­ретико-методичні засади формування збалансованої системи управління підприємством». У 2007 р. Олександрові Володимировичу було присуджено науковий ступінь кандидата економічних наук, а в 2010 р. — вчене звання доцента. У 2000 р. прийнятий на посаду асистента ка­фед­ри стратегії підприємств КНЕУ, з 2007 р. працює на посаді доцента. У 2005 р. О. В. Востряков призначений заступником декана факультету економіки та управління КНЕУ ім. В. Гетьмана, у грудні 2012 р. — виконувачем обов’язків, а в січні 2013 р. обраний деканом цього факультету. Є автором понад 50 наукових та навчально-методичних праць, співавтором трьох монографій, шести навчальних та навчально-методичних посібників, серед яких: «Проектний аналіз» (2002), «Стратегічний процес на підприємстві» (2009), «Стратегічне управління підприємством: бізнес-курс» (2011). У 2014–2015 рр. брав участь у міжнародному проекті «Інноваційний університет та лідерство», який реалізовувався спільно з Варшавським університетом і Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України.

Траєкторія фундації факультету економіки та управління чітко простежується з перших днів роботи КНЕУ: від створення економічного відділення Київських вищих комерційних курсів у 1906 р. і до 1 вересня 1945 р. — офіційної дати його заснування. В 1909–1910 навчальному році у Київському комерційному інституті було два відділення: економічне та комерційне. На основному, економічному відділенні, навчалося 659 осіб (дві третини контингенту). Деканом цього відділення з 1910 по 1912 рр. був ординарний професор, фундатор наукової школи «Потенціал підприємства» К. Г. Воблий (1917–1919 рр. — ректор Київського комерційного інституту). Тут вивчали економічні та юридичні науки, які давали базову освіту перед вивченням на комерційному відділенні практичних дисциплін, тобто спеціальних комерційних наук. Це забезпечувало випускникам можливість працювати в адміністративних структурах, а також вести справи в земствах, містах тощо.

---

Студенти-волонтери факультету економіки та управління

Щоб уявити, який обсяг матеріалу зобов’язаний був вивчати студент, слід навести перелік основних предметів, що викладалися на економічному факультеті Київського комерційного інституту в 1919 р.: «Загальне і банківське рахівництво», «Техніка банківської справи», «Історія банків», «Теорія ймовірності», «Земське скотарство», «Організація діловодства», «Устрій місцевого самоуправління», «Організація міських та земських споруд і підприємств», «Економіка промисловості», «Місцеві фінанси», «Статистика», «Банківські обчислення», «Вищі фінансові обчислення», «Сільськогосподарське товарознавство», «Земське міське господарство», «Політика міських самоврядувань», «Теоретична економіка», «Економіка шляхів сполучення», «Перестрахування», «Теорія вогневого страхування», «Економічна діяльність земств», «Сучасне становище споживчої кооперації», «Організація земського дрібного кредиту». Крім того, потрібно було вивчати історичні та географічні дисципліни, зокрема такі: «Загальна історія», «Історія робітничого руху», «Історія релігії», «Вступ до філософії», «Економічна географія України». Вивчалися й правові дисципліни: «Торговельне право», «Адміністративне право», «Страхове право», «Цивільне право», «Кримінальне право», «Цивільний процес», «Фінансове право», «Політекономія», «Педагогіка». Студенти вивчали також іноземні мови: англійську, німецьку, італійську, французьку, арабську та турецьку. Загалом упродовж чотирьох років навчання потрібно було освоїти 46 дисциплін.

Утвердження радянської влади, відбудова, передвоєнний період супроводжувалися як здійсненням організаційних заходів, так і запровадженням у навчальний процес та наукову діяльність викладачів і студентів багатьох новацій. Тож від офіційного заснування у статусі факультету й аж повоєнного відродження Київського фінансово-економічного інституту плановий факультет був у його структурі визначальним і тривалий час готував спеціалістів для економіки промисловості й економіки сільського господарства. Згодом друга спеціальність стала основою для створення нового факультету — економіки сільського господарства.

Деканами планового факультету були: А. Л. Цукерник (1944–1945), М. В. Ніколаєв (1945–1954), В. Т. Чунтулов (1954–1955), С. С. Горохов (1955–1959), І. П. Панащенко (1959–1961), С. С. Горохов (1961–1963), О. М. Бобров (1963–1964), В. Н. Кальченко (1963–1965), А. В. Видиборець (1965–1967), Є. О. Шудра (1967–1984), С. А. Єрохін (1984–1985), С. Ф. Покропивний (1985–1991), А. П. Наливайко (1991–2012), О. В. Востряков (із 2012 р. й дотепер). Найяскравіші, без перебільшення, сторінки в історію факультету вписано в період, коли його очолювала жінка — декан Є. О. Шудра. Саме впродовж цих 17 років колектив факультету, як і всього інституту, спромігся не лише закріпити успіхи перших 50 років існування, а й забезпечити своє майбутнє. В час, коли в суспільстві відбулися зміни, що призвели до нового погляду на роль і місце економічної науки й економічних знань управління народним господарством, факультет перетворився на потужний осередок навчальної та наукової роботи.

---

Вручення дипломів магістрам-випускникам факультету економіки та управління (червень 2014 р.)

У період становлення в інституті випускових ка­фед­р на факультеті було створено нові ка­фед­ри: планування народного господарства й організації промислових підприємств. Колективи ка­фед­р показали гідний приклад удосконалення форм і методів навчання. Серед справжніх піонерів запровадження в навчальний процес ділових ігор, рольових і виробничих ситуацій були професори М. Г. Грещак і Н. В. Задорожна. З’явилися підручники колективів авторів за загальною редакцією проф. С. М. Бухала, доц. О. В. Антонця, згодом — проф. С. Ф. Покропивного. Розширювалися наукові дослідження, були створені навчально-наукові центри за участю київських заводів: авіаційного, верстатів-автоматів, «Більшовика»; а також філії випускових ка­фед­р. Це сприяло поліпшенню практичної підготовки майбутніх фахівців.

Особливим періодом в історії становлення факультету стали 60–80-ті рр. ХХ ст., коли здійснювався перехід від централізованого, на рівні ректорату, управління інститутом до поступової передачі організаційно-виконавчих функцій безпосередньо ка­фед­рам і деканатам. Тоді на планово-економічному факультеті було започатковано одну з найкращих традицій КНЕУ, яку в університеті свято шанують і підтримують донині, — традицію підготовки вчених вищої наукової кваліфікації з середовища власних випускників, а також фахівців, які приходять через аспірантуру та докторантуру навчального закладу. Першими докторами економічних наук у ті роки стали колишні студенти факультету О. Г. Білорус, А. Г. Савченко, С. Ф. Покропивний. Найзразковіших випускників факультету відразу ж після закінчення інституту залучали до викладацької роботи. Серед них: А. Ф. Павленко, О. С. Федонін, В. М. Колот, В. І. Тоцький, В. Є. Сахаров, В. М. Сай, О. А. Цуруль, М. Д. Коваль, М. М. Александров.

80–90-ті рр. стали справді знаковими для університету щодо втілення в життя інноваційних підходів і методів роботи факультетів, відкриття нових і реорганізації наявних ка­фед­р і факультетів. Наслідком цього процесу, зокрема, стало злиття в 1985 р. ка­фед­ри економіки промисловості з ка­фед­рою організації і планування промислових підприємств у ка­фед­ру економіки та управління виробництвом. У 1991 р. відокремилася ка­фед­ра міжнародної економіки, яка стала потужним ядром для подальшого створення факультету міжнародної економіки і менеджменту. А в 1992 р. утворилася ка­фед­ра менеджменту, яку очолив випускник факультету С. М. Соболь. Через два роки ка­фед­ру економіки й управління виробництвом було поділено на дві з утворенням нової ка­фед­ри стратегії підприємств, керівником якої став декан факультету А. П. Наливайко.

Випускниками факультету в різні роки укомплектовувалися й інші структури університету. Найкращі з найкращих ставали керівниками, зокрема: ректор А. Ф. Павленко, проректори, декани, заступники декана, завідувачі ка­фед­ри — О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко, О. І. Олексюк, С. Ф. Покропивний, А. П. Наливайко, О. В. Антонець, В. Є. Москалюк, О. М. Тітьонко, О. В. Востряков, В. Ф. Задорожний, С. А. Мельник, А. Г. Ягодка, Н. М. Євдокимова, А. П. Самійленко, О. М. Гребешкова, А. Г. Савченко, О. М. Мозговий, С. М. Соболь.

---

Наливайко Анатолій Петрович — д.е.н., проф, декан факультету економіки та управління (1992–2013), головний редактор збірника наукових праць «Стратегія економічного розвитку України» (2002–2015). Євдокимова Ніна Миколаївна — к.е.н., доц., заступник декана факультету економіки та управління (1999–2013), заступник головного редактора збірника наукових праць «Стратегія економічного розвитку України» (2002–2015)

В другій половині 90‑х рр. ка­фед­ри факультету поповнилися новими енергійними викладачами, які в непростий час становлення вищої школи незалежної України влилися у викладацький колектив, не лякаючись труднощів перехідного періоду. Тоді починали свій професійний шлях С. В Кульбачний, А. В. Осокіна, О. В. Щербина, В. А. Верба, І. А. Павленко, В. В. Лавриненко, І. М. Рєпіна, О. П. Прохорова, С. В. Оборська, Л. М. Дзюбенко, Н. М. Гаращенко, Н. В. Шевчук, Т. І. Решетняк, О. М. Гребешкова, Л. А. Азьмук та ін.

Новаторський зміст навчальних дисциплін, який відбиває зміни в сьогоденні бізнесу та формує його майбутню структуру, а також сприяє активному запровадженню інноваційних навчальних технологій, створили випускникам факультету елітарний імідж, що, своєю чергою, зумовило невпинний приплив абітурієнтів. Особливої популярності набула спеціальність «Економіка підприємства», випускники якої в різні роки мали унікальну можливість здобути ділову спеціалізацію з кількох магістерських програм: «Інвестиційний менеджмент», «Менеджмент підприємницької діяльності», «Менеджмент проектів і консалтинг», «Виробничий менеджмент», «Стратегічний менеджмент». А підвищений попит на менеджерів корпоративних структур на спеціальності «Менеджмент організацій» зумовив відкриття в 1999 р. магістерської програми «Менеджмент корпорацій» на додаток до програми «Менеджмент малого бізнесу».

На факультеті було започатковано поглиблену підготовку з сучасної економічної науки. Випускові ка­фед­ри освоїли нові, невідомі раніше вітчизняній вищій школі, дисципліни базової економічної підготовки: мікро- та макроекономіку, які викладалися, відповідно, на ка­фед­рах стратегії підприємств і макроекономіки та державного управління. Це створило основу для відкриття нової спеціальності — «Економічна теорія» (1999), та реорганізації факультету, що поповнився трьома ка­фед­рами: історії економічних учень та економічної історії (2001), політичної економії факультетів управління та маркетингу (2003), ­політичної економії обліково-економічних факультетів (2003).

Так факультет став унікальним щодо диференціації напрямів підготовки та спеціальностей. Нині тут здійснюється підготовка бакалаврів і магістрів за двома галузями знань: «Економіка і підприємництво» й «Менеджмент і адміністрування». За першою готують фахівців напрямів підготовки «Економічна теорія» й «Економіка підприємства», за другою — напрям підготовки «Менеджмент» із двома спеціалізаціями: «Менеджмент промислових підприємств» і «Менеджмент державних установ». Якщо цей перелік продовжити діловими спеціалізаціями, що реалізуються на рівні магістерської підготовки, а їх на факультеті налічується вісім, стає очевидним, якою надзвичайно розмаїтою є нині пропозиція факультету щодо надання освітніх послуг. А основа цього розмаїття — величезна організаційна, наукова та методична робота, новаторський пошук творчого колективу колег-однодумців.

На межі нового тисячоліття центральною проблемою в діяльності факультету стало підвищення якості освіти. У відповідь на виклики часу активізувалися роботи з проектування й реалізації стандартів вищої освіти нового покоління на основі компетентнісного підходу. Факультет окреслив власну позицію щодо здійснення загальносистемного зрушення вищої освіти з метою максимального задоволення запитів економіки та ринків праці, посилення її особистісної та соціальної значущості, підвищення рівня адаптивності випускників за умов турбулентного середовища, підготовки їх як активних суб’єктів нової освітньої парадигми «Освіта впродовж усього життя».

Взявши на себе величезну відповідальність за формування основ економічного мислення, адекватного соціально-економічним потребам сьогодення, факультет став «законодавцем стилю» у викладанні дисциплін теоретико-економічного, історико-економічного та політико-економічного спрямування.

Дуже непросто налагоджувалися міжка­фед­ральні комплементарні зв’язки, адже профільні ка­фед­ри факультету мали багаторічний досвід викладання дисциплін фахової підготовки та деякі з них — порівняно невеликий досвід викладання економіксу, а ка­фед­ри політекономії й ка­фед­ри економічної історії та історії економічних учень (сьогодні ка­фед­ра історії та теорії господарства) навпаки — неабиякий досвід викладання загальноекономічних дисциплін і порівняно невеликий — діяльності як випускових (спільна підготовка фахівців за спеціальністю «Економічна теорія»). Були сформовані механізми співпраці, які згодом дали потужний синергійний ефект, відкрилися додаткові можливості для взаємозбагачення ка­фед­ральних культур і зміцнення міжпредметних зв’язків.

Так, навчальний план підготовки бакалаврів за напрямом «Економічна теорія» поповнився дисциплінами, які поглиблювали теоретичну підготовку та водночас були інструментально наближеними до прикладних: «Мікроекономічна теорія виробництва й витрат», «Мік­роекономічний аналіз» (ка­фед­ра стратегії підприємств), «Мак­роекономічний аналіз» (ка­фед­ра макроекономіки та державного управління). Започаткований ка­фед­рою стратегії підприємств консультаційний проект, як обов’язковий елемент магістерської підготовки, також запровадили ка­фед­ра менеджменту й ка­фед­ра макроекономіки та державного управління. Взаємокорисними стали й засідання міжка­фед­ральних науково-методичних семінарів, на яких обговорювалися результати наукових досліджень міждисциплінарного характеру: історії та теорії економічної думки про ринкове господарство (доповідач — проф. В. М. Фещенко), інформаціологічні аспекти управління розвитком підприємства (доповідачі — проф. Н. В. Задорожна, ст. викл. Т. І. Решетняк), формування методологічної «матриці» навчальних дисциплін (доповідач — проф. С. В. ­Степаненко).

---

Учасники II туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з економіки підприємства (2 квітня 2015 р.)

На кінець першої «п’ятирічки» нового тисячоліття на факультеті чітко проявилися риси корпоративної культури, яка, як зазначають сучасні «гуру» менеджменту, здатна істотно підвищити діяльнісний інноваційний потенціал організації. Не забарилися й нові виклики: університету було надано статус дослідницького. Для виконання завдань Програми інноваційного розвитку КНЕУ на період до 2015 р. керівництво факультету задіяло інструменти стратегічного управління. Бо ж справді, якщо саме на факультеті була започаткована деканом А. П. Наливайком і набула подальшого розвитку вітчизняна наукова школа стратегії підприємства, то чому б не використати цю унікальну нагоду для стратегічного управління в освітянській організації?

Ключовим напрямом розвитку факультету, з чого, власне, й заведено починати розробку стратегії, було визначено постійне оновлення, передовсім — оновлення методів управління й управлінського мислення загалом. Розробити загальноуніверситетську стратегію — це важлива частина справи. Але для її успішного здійснення стратегія організації має стати особистою стратегією кожного члена колективу. І важлива роль у виконанні цієї місії належить факультету, оскільки в чинній організаційній структурі управління університетом саме на факультетський рівень відведено цілу низку менеджментських функцій.

Варто зазначити, що зміцненню факультетської управлінської ланки сприяли приєднання контингенту заочної та вечірньої форм навчання до базових факультетів і відповідне переформатування системи управління цього рівня. Відбулося часткове оновлення кадрового складу управителів. Заступниками декана свого часу плідно попрацювали доценти О. В. Пасічник (нині — докторант), О. І. Олексюк (нині — професор), О. В. Востряков (нині — декан ФЕтаУ). А сьогодні управлінські функції успішно виконують доценти В. Г. Васильков, А. П. Самійленко, О. М. Гребешкова. Нові кадри продовжили традиції, започатковані деканом А. П. Наливайком, який керував факультетом упродовж 21 року, та його заступником доц. Н. М. Євдокимовою, яка виконувала ці обов’язки 14 років (нині — професор ка­фед­ри стратегії під­приємств).

Пошуки інноваційних механізмів розробки управлінських рішень супроводжувалися оптимальним використанням добротного та перевіреного часом інституту — ради факультету. На її засіданнях актуалізувалися проблеми формування нового покоління навчальних планів, поглиблення інтеграції науки та навчального процесу, забезпечення індивідуалізації освіти, підвищення ефективності практичної підготовки тощо. Тематика засідань була переважно підпорядкована цільовим настановам вченої ради університету, однак і в її розробці використовувалися інновації.

Так, на основі принципів стратегічного менеджменту, відбулися виділення й оцінка ключових компетенцій кожної з ка­фед­р. Проведений аналіз дозволив ідентифікувати їх, а ґрунтовні доповіді завідувачів ка­фед­р і широке обговорення на раді факультету (кожна група компетенцій обговорювалася на окремому засіданні) багатьох примусили думати по-новому та відійти від стереотипів. Варто згадати бодай деякі з тем: «Трансформація технологій та змісту освітньої діяльності» (доповідач — проф. Г. О. Швиданенко); «Формування випереджальних науково-дослідницьких компетенцій бакалавра і магістра» (доповідач — доц. Т. І. Решетняк); «Оптимізація науково-дослідної та освітньої діяльності професорсько-викладацького складу ка­фед­ри» (доповідач — проф. С. В. Степаненко); «Створення системи стабільного співробітництва ка­фед­ри з державними установами» (доповідач — проф. І. Й. Малий); «Встановлення партнерських зв’язків ка­фед­ри з бізнес-структурами» (доповідач — проф. С. М. Соболь) тощо.

---

Вітання від декана О. В. Вострякова та посла Швеції А. фон Бекерата учасників міжнародного воркшопу «Економіка сталого розвитку», організованого за підтримки Шведського інституту та Посольства Швеції в Україні (22 травня 2015 р.). Доповідачі: к.е.н., доц. каф. політичної економії А. В. Келічавий, к.е.н., доц. каф. політичної економії В. І. Сацик

Важливе місце в діяльності викладача завжди займала науково-дослідна робота. Зазвичай первинним осередком її проведення була ка­фед­ра. Міжка­фед­ральні проекти впроваджувалися з великими складнощами через відсутність чітких і дієвих механізмів прямої внут­рішньо-університетської взаємодії учасників. За таких умов на факультеті було успішно використано декілька похідних форм взаємовпливу.

Однією з них було заснування у 2000 р. факультетського збірника наукових праць «Стратегія економічного розвитку України», першим головним редактором якого став ініціатор і керівник проекту проф. О. П. Степанов. Упродовж останніх десяти років обов’язки головного редактора виконує проф. А. П. Наливайко, а починаючи з 2015 р. редакційну колегію збірника очолила проф. В. А Верба.

Досить розмаїте предметне поле збірника дозволяло висвітлювати результати досліджень стратегічних процесів на всіх рівнях управління національною економікою та, до міри, зарубіжний досвід стратегічного управління. У збірнику друкувалися провідні вчені, державні діячі та, звісно, докторанти й аспіранти не лише ФЕтаУ, а й інших факультетів КНЕУ, напрями досліджень яких відповідали профілю видання. І, хоча редколегія працювала на громадських засадах, робота з авторами велася ретельно, за всіма правилами наукового рецензування. Серед найактивніших членів редколегії слід згадати В. М. Бородюка, докторів економічних наук та професорів М. Г. Грещака, І. Й. Малого, О. М. Мельника, С. М. Соболя, Н. В. Задорожну, В. І. Кириленка, О. С. Федоніна, З. Є. Шершньову. Багато корисних ініціатив вніс до збірника проф. А. Г. Савченко, який очолював у роки його становлення ка­фед­ру макро­економіки та державного управління. Активною дописувачкою на інноваційно-інвестиційну тематику була проф. Н. П. Гончарова.

Велику надію керівництво факультету покладало на можливість активізації міжфункціональних груп, що інтегрують та створюють знання, грають роль посередника між індивідом та організацією. Позитивний досвід реалізації міжка­фед­ральних проектів підтвердив факт органічного співіснування мобільних команд із жорсткою ієрархічною структурою. Так, було успішно реалізовано міжфакультетський пілотний проект телевізійного «Бізнес-чемпіонату» (провідний менеджер проекту від КНЕУ — ст. викл., а нині — доц. ка­фед­ри стратегії підприємств Г. С. Скитьова); розроблено концепцію та реалізовано проект створення факультетського Навчально-тренінгового центру (керівник — доц. П. Г. Банщиков) із використанням унікальних авторських прог­рамних продуктів студентів, аспірантів і викладачів факультету. У 2015 р. відкрито лабораторію інноваційних освітніх технологій (керівник — доц. О. Н. Гребешков).

Аналізуючи досвід факультету економіки та управління, ­можна констатувати, що саме менеджмент знань дає змогу перебудувати діяльність університету таким чином, щоб вона максимально відповідала концепції інноваційного дослідницького вищого навчального закладу, функціонування якого характеризується активним пошуком нових інструментів і шляхів організаційних змін за умов турбулентного (нестійкого) середовища.

ШВИДАНЕНКО
Генефа Олександрівна
Завідувач ка­фед­ри, кандидат економічних наук, професор

Г. О. Швиданенко — завідувач ка­фед­ри, заслужений працівник освіти України. У 1962 р. закінчила Московський інженерно-­економічний інститут за спеціальністю «Економіка та організація повітряного транспорту». У 1966 р. вступила до аспірантури (з відривом від виробництва) Київського інституту народного господарства. У 1969 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів підприємства». З 1969 р. працює викладачем у КНЕУ, а з 1994 р. обіймає посаду завідувача ка­фед­ри економіки підприємств. У 1999 р. Г. О. Швиданенко було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України», а в 2006 р. нагороджено орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. У 2013 р. отримала «Диплом Мислителя» І ступеня (національна та європейсько-азіатська першість) від Міжнародної академії наук і вищої освіти — МАНВО (Лондон, Велика Британія).

Нині є членом експертної ради Державної акредитаційної комісії з економіки Міністерства освіти і науки України; керівником магістерської програми «Менеджмент підприємницької діяльності». Бере активну участь у реалізації міжнародних проектів. Є автором і співавтором понад 125 наукових і навчально-методичних праць, зокрема дев’яти монографій, 23 підручників і навчальних посібників з грифом МОН України. Під її науковим керівництвом захищено 31 кандидатську ­дисертацію.

Ка­фед­ра економіки підприємств функціонує у складі факультету економіки та управління, акумулючи високий науково-педагогічний потенціал. Вона є випусковою з підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» і «магістр» зі спеціальності «Економіка підприємства», має вагомий науково-методичний, дидактичний і навчально-виховний фундамент для збереження та збагачення класичної спадщини минулого й підняття її на вищий, адекватний новим інноваційним вимогам, щабель розвитку. Місія ка­фед­ри полягає в формуванні гармонійно розвиненої особистості — висококваліфікованого економіста, здатного в ринкових умовах приймати обґрунтовані господарські рішення і нести відповідальність за результативність діяльності підприємства.

Ка­фед­ра економіки підприємств має давні наукові та педагогічні традиції. Упродовж ХХ ст. вона пройшла еволюційний шлях становлення, розвитку, трансформації й успішного функціонування.

---

Колектив кафедри. Зліва направо: к.е.н., доц. Г. Є. Ямненко, к.е.н., доц. Л. А. Шергіна, д.е.н., проф. І. М. Рєпіна, к.е.н., проф. В. М. Колот,
к.е.н., доц. В. В. Лаврененко, к.е.н., доц. Н. І. Норіцина, к.г.н., доц. О. В. Криворучкіна, д.е.н., проф. В. П. Кукоба, асп. А. В. Солов’янчик,
асп. Б. О. Ходакевич, асп. М. А. Теплюк, к.е.н., доц. О. П. Швидка, к.е.н., доц. К. А. Андрущенко, к.е.н., доц. Л. І Долгова, к.е.н., доц. В. М. Кузьомко, асп. А. Ю. Рикуніч, к.е.н., доц. В. М. Кужель, к.е.н., проф., зав. каф. економіки підприємств Г. О. Швиданенко, асист. О. І. Люшенко, доц. В. Г. Васильков, к.е.н., доц. Л. А. Петренко, ст. викл. С. С. Данильченко, к.е.н., ст. викл. Є. В. Смирнов, к.е.н., ст. викл. В. М. Царьов,
асист. О. В. Терентьєва О. В., ст. лаб. Т. В. Тимощук, асп. Ю. І. Пономарьова

У 1906 р. ка­фед­ра мала назву «Ка­фед­ра економіки», в 1944 р. — «Ка­фед­ра економіки промисловості». Згодом вона була перейменована на ка­фед­ру економіки та управління виробницт­вом, а згодом — на ка­фед­ру економіки підприємств. На різних етапах свого розвитку ка­фед­ра економіки підприємств відігравала важливу роль у кадровому забезпеченні нових спеціальних ка­фед­р, що утворювалися на вимогу часу. На її кадровій базі були сформовані ка­фед­ри: технології, організації і планування підприємства; матеріально-технічного постачання; економіки праці; міжнародної економіки тощо. Це створило необхідні передумови для поступового введення нових економічних спеціальностей та організації відповідних факультетів.

Із 1944 до 1957 р. ка­фед­ру очолював відомий економіст Ф. Ф. Бардієр. Значні наукові та методичні здобутки ка­фед­ра мала, коли її очолював проф. Д. В. Гак (1957–1968). Якісно новий етап в удосконаленні науково-дослідницької та навчально-методичної діяльності ка­фед­ри припав на 1968–1992 рр., коли нею завідував д.е.н., проф. С. Ф. Покропивний. Активно розвивалася вона й під керівництвом д.е.н., проф. А. П. Наливайка (1992–1993). З лютого 1994 р. і до тепер керівництво ка­фед­рою здійснює к.е.н., проф. Г. О. Швиданенко.

На ка­фед­рі економіки підприємств сформовано дві науково-освітні школи: економіки підприємства та потенціалу підприємства.

---

Відповідальний секретар, д.е.н., проф. І. М. Рєпіна та студенти-волонтери перед початком V Міжнародної науково-практичної конференції «Економіка підприємства: теорія і практика» (10 жовтня 2014 р.)

Фундамент науково-освітніх шкіл почали формувати відомі економісти — Ф. Ф. Бардієр, Д. В. Гак та С. М. Бухало. Проте остаточне становлення науково-освітньої школи економіки підприємства відбулося в 1968–1992 рр., коли нею керував видатний науковець, д.е.н., проф. С. Ф. Покропивний. Саме за його редакцією видано перший фундаментальний підручник «Економіка підприємства» та сформовано навчально-методичний комплекс для підготовки фахівців з економіки підприємства.

Якісно новий етап у розвитку наукової школи в останні роки пов’язаний з ім’ям вихованки Д. В. Гака, послідовниці принципів і наукових підходів С. Ф. Покропивного, завідувача ка­фед­ри економіки підприємств проф. Г. О. Швиданенко. Під її керівництвом головними принципами роботи школи стали креативність, наукова творчість і поглиблення досліджень з економіки підприємства.

Творчий внесок представників науково-освітньої школи «Економіка підприємства» у науково-освітній потенціал КНЕУ ім. В. Гетьмана головним чином пов’язаний зі з’ясуванням методологічного фундаменту навчальної дисципліни «Економіка підприємства», зокрема: встановлення її предметного поля (пізнання і свідоме використання об’єктивних законів і закономірностей функціонування та розвитку суспільного виробництва у конкретних ринкових умовах); визначення її об’єкта (економічні процеси та закономірності організації, функціонування та розвитку підприємства) і предмета (виявлення конкретних форм прояву економічних законів і закономірностей в підприємницькій діяльності суб’єктів господарювання); систематизація наукових спрямувань з економіки підприємства; формулювання понятійно-категоріального та методичного апарату з розділів навчальної дисципліни «Економіка підприємства» (теорії та різновиди підприємств, ринкове середовище функціонування підприємства, структура та управління підприємством, ресурсне забезпечення діяльності підприємства, організація діяльності підприємства, витрати та результати діяльності підприємства, розвиток, економічна безпека та антикризова діяльність підприємства).

З 2004 р., з метою обговорення вченими і практиками результатів наукових досліджень та досвіду функціонування підприємств у контексті перспективних ринкових реформ в Україні, ка­фед­рою ініційовано проведення міжнародної науково-практичної конференції «Економіка підприємства: теорія і практика». Захід став визначною подією для інтелектуальної, ділової і політичної еліти країни. За останні десять років у конференції взяли участь відомі вітчизняні та зарубіжні вчені, підприємці, економічні експерти й політики з різних країн (Литви, Азербайджану, Республіки Білорусь, Іраку, Росії, України та ін.).

Становлення науково-освітньої школи потенціалу підприємства припадає на початок 20‑х рр. XX ст. і пов’язане з ім’ям видатного вітчизняного науковця — К. Г. Воблого. Проте системні дослідження потенціалу підприємства розпочав професор ка­фед­ри економіки підприємств О. С. Федонін, а продовжили професори І. М. Рєпіна й О. І. Олексюк. Вони підготували низку наукових праць, які розкривають природу й особливості формування та функціонування потенціалу суб’єкта господарювання.

---

Випускники магістерської програми «Менеджмент підприємницької діяльності» (2014)

Навчальний посібник «Потенціал підприємства: формування та оцінка», підготовлений у співавторстві професорами О. С. Федоніним, І. М. Рєпіною та О. І. Олексюком, має найбільший h-індекс цитування Гірша у системі Google Scholar в університеті. За результатами досліджень розроблено навчальну дисципліну «Потенціал і розвиток підприємства» яка нині є нормативною для спеціальності «Економіка підприємства» і введена в навчальні плани підготовки бакалаврів з економіки у всіх ВНЗ України. За час існування науково-освітньої школи на ка­фед­рі понад 20 здобувачів захистило кандидатські дисертації з питань управління потенціалом підприємства.

Наукові дослідження за тематикою наукових шкіл ка­фед­ри економіки підприємств об’єднують понад 100 вчених із КНЕУ та інших наукових установ і вишів України. За останні три роки видано 12 монографій, 198 наукових статей, зокрема 34 — у закордонних і 52 — у наукометричних виданнях, 208 тез доповідей. За цей період на основі розробок науково-освітніх шкіл видано низку навчально-методичних видань: 16 підручників і навчальних посібників із грифом МОН України та сім навчально-методичних комплексів для дистанційного навчання. У межах тематики наукових досліджень розроблено 25 авторських курсів навчальних дисциплін, значна частина яких є унікальними в Україні, зокрема: «Підприємництво і бізнес-культура» (проф. В. М. Колот, проф. І. М. Рєпіна, доц. Л. А. Шергіна), «Економіка і організація інноваційної діяльності» (проф. І. А. Павленко, доц. Н. В. Норіцина, доц. Л. А. Петренко), «Організація операційної діяльності підприємств» (доц. В. Г. Васильков), «Організаційне проектування підприємства» (проф. В. П. Кукоба), «Капітал підприємства: формування та використання» (доц. Н. В. Шевчук), «Потенціал і розвиток підприємства» (проф. О. С. Федонін, проф. І. М. Рєпіна, проф. О. І. Олексюк), «Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків» (доц. О. Л. Устенко, доц. С. М. Клименко, доц. О. С. Дуброва), тренінг-курс «Формування бізнес-моделі підприємства» (доц. Н. В. Ревуцька), тренінг-курс «Start-up» (доц. Н. В. Норіцина, доц. В. М. Кужель, доц. А. М. Бортнік), тренінг-курс «Оцінювання результативності діяльності підприємства» (доц. О. В. Криворучкіна), «Бізнес-діагностика» (проф. Г. О. Швиданенко, проф. О. І. Олексюк, доц. А. І. Дмитренко), «Управління вартістю підприємства» (проф. О. Г. Мендрул, проф. І. М. Рєпіна, доц. Г. Є. Ямненко), «Конкурентоспроможність підприємства» (доц. С. М. Клименко), «Комплексний тренінг з менеджменту підприємницької діяльності» (проф. І. М. Рєпіна), «Управління ресурсами підприємств» (доц. Н. В. Шевчук), «Управління антикризовою діяльністю підприємства» (проф. В. П. Кукоба), «Економічна безпека бізнесу» (проф. О. І. Олексюк, доц. В. М. Кузьомко), «Контролінг» (доц. В. В. Лаврененко), «Управління бізнес-процесами підприємства» (доц. Л. М. Приходько), «Інноваційний розвиток підприємства» (проф. І. А. Павленко, проф. Г. О. Швиданенко, доц. Л. А. Петренко) тощо.

За роки діяльності ка­фед­ра підготувала тисячі висококваліфікованих економістів. Серед її випускників є викладачі, науковці, практичні працівники: міністри, їхні заступники, голови банків, народні депутати України тощо. До числа випускників ка­фед­ри, які в різні роки обіймали високі посади, належать: А. Ф. Павленко, Ю. І. Єхануров, О. Г. Білорус, В. Т. Лановий, Б. М. Крижанівський, О. Л. Устенко, О. М. Мозговий, А. М. Колот, В. М. Кальнік, Д. А. Штефаніч, В. Ф. Шудра, Ю. П. Лебединський, Д. Г. Лук’яненко, С. М. Соболь, В. М. Сай, О. В. Савченко, Р. В. Корж та багато інших.

---

Робота з аспірантами. Зліва направо: асп. А. В. Соло­войчик, асп. Б. О. Ходакевич, д.е.н., проф. І. М. Рєпіна, асп. М. А. Реплюк, к.е.н., доц. Н. І. Поріцина)

Основними завданнями ка­фед­ри є забезпечення на високому науково-педагогічному рівні підготовки фахівців з економіки підприємств різних рівнів кваліфікації (бакалавр, магістр, доктор філософії), формування і розповсюдження новітніх перспективних наукових і прикладних компетентностей, що створюють нові можливості до трудової мобільності та адаптивності науковців і практиків на світовому ринку праці, імплементація міжнародного досвіду підготовки висококваліфікованих професіоналів для ведення бізнесу в сучасних умовах глобалізації і диференціації суспільства.

Виконання завдань ка­фед­ри здійснюється шляхом: підготовки фахівців найвищої кваліфікації в межах проведення системних досліджень у сфері економіки та підприємництва, за результатами яких після захисту дисертацій присвоюються ступені доктора філософії й доктора наук; підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу у формі стажування у вітчизняних і зарубіжних університетах, наукових та навчальних центрах, провідних підприємствах й корпораціях; розроблення і виконання у повному обсязі новітніх планів та програм підготовки бакалаврів й магістрів з економіки підприємства з орієнтацією навчального процесу на тренінгові технології навчання індивідуального спрямування; залучення провідних науковців і практиків до проведення відкритих лекцій та майстер-класів; підготовка до видання новітніх підручників і навчальних посібників, наукових монографій і статей (у тому числі тих, що зареєстровані у міжнародних наукометричних базах даних) як на теренах України, так і за її межами; розширення міжнародних зв’язків і пошук нових форм співробітництва з вищими навчальними закладами інших країн; участь у конкурсах, грантах міжнародного та національного рівня; організація та проведення міжнародних науково-практичних конференцій, участь у круглих столах, симпозіумах, бізнес-форумах; залучення студентів до участі в міжнародних, всеукраїнських та регіональних студентських олімпіадах і конкурсах студентських робіт, підготовці наукових публікацій у наукових фахових і студентських спеціалізованих виданнях, в тому числі й інтернет-публікацій.

БАТЕНКО
Людмила Павлівна
Завідувач ка­фед­ри, кандидат економічних наук, професор

Л. П. Батенко — завідувач ка­фед­ри, заслужений працівник КНЕУ ім. В. Гетьмана. У 1981 р., після закінчення інженерно-економічного факультету Київського технологічного інституту легкої промисловості, вступила до аспірантури Київського інституту народного господарства імені Д. С. Коротченка. Цей навчальний заклад став відправною точкою професійного становлення Л. П. Батенко. Здобувши науковий ступінь, Людмила Павлівна вирішила не розривати зв’язки з альма-матер і саме тут будувати професійну кар’єру.

Під керівництвом Л. П. Батенко було започатковано і потужно розвивається цикл навчальних дисциплін, здійснюються дослідження за напрямом «Проект­ний менеджмент». У її науковому доробку понад 100 друкованих праць, вона є співавтором 15 монографій, підручників і навчальних посібників, серед яких: «Управління проектами» (2003), «Проектний менеджмент: просто про складне» (2009), «Мікроекономіка» (2011), «Економічне управління підприємством» (2011), «Планування і контроль на підприємстві» (2014).

Ка­фед­ра стратегії підприємств — це колектив однодумців, який бачить свою місію в тому, щоб сприяти зростанню інтелектуального потенціалу та добробуту нації шляхом формування і розвитку стратегічного мислення випускників КНЕУ ім. В. Гетьмана, реалізації наукового потенціалу членів ка­фед­ри на основі здійснення навчальної, науково-дослідницької, виховної та консультаційної роботи з урахуванням потреб і тенденцій розвитку ринку праці та бізнес-середовища. Візією ка­фед­ри є прагнення розвивати національну школу стратегії в Україні. Ка­фед­ра є активним учасником процесу виховання соціально та професійно відповідальної особистості, орієнтованої на цінності громадянського суспільства.

Ка­фед­ру було засновано в 1966 р. як ка­фед­ру організації і планування промислових підприємств; завідувачем призначено д.е.н., проф. С. М. Бухала. У 1974 р. ка­фед­ру очолив к.е.н., доц. О. В. Антонець. У 1978 р. професорсько-викладацький колектив ка­фед­ри підготував і опублікував перший підручник — «Організація, планування і управління діяльністю підприємства» за ред. С. М. Бухала, який відіграв важливу роль у підготовці фахівців з економіки підприємств, сприяв подальшому підвищенню рівня навчально-методичної роботи працівників ка­фед­ри.

У 1986 р. завідувачем ка­фед­ри став к.е.н., проф. М. Г. Грещак. У 1990 р., під час реорганізації, ка­фед­ру організації і планування промислових підприємств перейменовано на ка­фед­ру економіки підприємств, а її завідувачем призначено д.е.н., проф. С. Ф. Покропивного. У 1994 р. ка­фед­ру економіки підприємств розділено на ка­фед­ру економіки підприємств та ка­фед­ру стратегії підприємств. Очільником останньої став А. П. Наливайко. У 2002 р. А. П. Наливайком захищено першу в Україні докторську дисертацію з теорії стратегії підприємств.

Колектив ка­фед­ри зробив вагомий внесок у підвищення ефективності роботи працівників економічних спеціальностей на підприємствах району, міста, всієї України та колишнього СРСР. Зокрема, було розроблено та впроваджено науково-технічні програми (міжнародні, загальносоюзні, республіканські, міські), що мають важливе народногосподарське значення. Серед них: «Методика планування виробничо-господарської діяльності госпрозрахункових цехів та підприємств і об’єднань електронної промисловості — НДІ периферійного устаткування ВВО «Союз­електронмаш», науковий керівник — Ф. Ф. Бардієр (1977), «Дослідження і аналіз технічного розвитку підприємств ВВО «Союз­електронмаш» для підвищення ефективності виробництва — НДІ периферійного устаткування ВВО «Союзелектронмаш», науковий керівник — Н. В. Задорожна (1978–1985), «Удосконалення внутрішньогосподарського госпрозрахункового механізму КВО «Електронмаш», науковий керівник — М. Г. Грещак (1987–1990), «Розробка організаційних і методичних основ переводу основних і допоміжних цехів ВО «Маяк» на роботу в умовах колективного підряда та орендних відносин — Вінницьке ВО «Маяк», науковий керівник — О. В. Антонець (1990–1992).

У 1976–1980 рр. викладачі ка­фед­ри брали участь у міжнародному науково-технічному співробітництві (СРСР — Київсь­кий інститут народного господарства імені Д. С. Коротченка; ЧССР — Вища економічна школа; Польща — Катовіцька економічна академія), зокрема у дослідженні теми «Економічні проб­леми організації виробництва і праці в промисловості». Результати такої співпраці знайшли своє відображення у колективних публікаціях, обміні студентськими групами для проходження виробничої практики, проведенні міжнародних конференцій професорсько-викладацького складу та міжнародних студентських конференцій, удосконаленні навчального процесу на основі узагальнення досвіду розвинених країн світу тощо.

У 1990–1991 рр. здійснювалася підготовка науково-технічної програми «Організація машинобудівного виробництва» з наукового напряму «Удосконалення планування технічного переозброєння машинобудівних підприємств». Зокрема, творчою групою фахівців (доц. Н. В. Задорожна, асист. Ю. В. Янченко, асист. П. Г. Банщиков, асп. Т. В. Нижник, доц. Ш. Х. Насиров) було розроблено «Методичні рекомендації щодо економічного обґрунтування планів технічного переозброєння діючих підприємств», проект яких у 1989 р. пройшов апробацію на великих промислових підприємствах СРСР (КіАВО, ВО «ТАШСЕЛЬМАШ», Київське виробниче об'єднання «Елект­ронмаш» та ін.). Методичні рекомендації за результатами апробації були допрацьовані та впроваджені у практику.

---

Колектив кафедри. Зліва направо: к.е.н., доц. С. Ю. Шевченко, к.е.н., доц., декан О. В. Востряков, асп. О. М. Ліва, асп. І. С. Закревська,
асп. В. Б. Бутова, к.е.н., доц. Ю. М. Лозовик, ст. викл. В. М. Гордієнко, асист. В. Я. Паздрій, к.е.н., доц. О. О. Кизенко,
д.е.н., проф., А. П. Наливайко, к.е.н., доц. Г. С. Скитьова, к.е.н., доц. Т. І. Решетняк, к.е.н., доц. Є. В. Прохорова, к.е.н., доц. О. М. Гребешков,
асист. О. Г. Малярчук, д.е.н., проф. І. В. Смолін, ст. викл. М. І. Дяченко, к.е.н., доц. П. Г. Банщиков, ст. лаб. М. В. Міхеєва, інсп. з контролю
та забезп. навч. проц. А. П. Коротченко, к.е.н., ст. викл. О. В. Мельник, ст. викл. В. В. Ліщинська, к.е.н., доц. Г. В. Махова,
к.е.н., доц. В. Ф. Оберемчук, к.е.н., доц., заст. декана О. М. Гребешкова, к.е.н., доц. Т. М. Кібук, к.е.н., доц. О. М. Щербатюк,
к.е.н., проф., зав. каф. Л. П. Батенко

У 1987 р. колектив ка­фед­ри активно працював над розробкою науково-технічної програми «Київпрогрес». Відповідно до завдань, поставлених для виконання цієї програми Київському інституту народного господарства ім. Д. С. Коротченка рішеннями Київського міськкому КПУ і Президії АН УРСР та за Наказом ректора інституту № 47 від 27 січня 1987 р. «Про створення творчих груп по розробці методик економічного аналізу ефективності НТП на підприємствах м. Києва», були розроблені «Методичні рекомендації по проведенню аналізу економічної ефективності науково-технічного прогресу на підприємствах м. Києва». Вони призначались для проведення аналітичної роботи під час оцінки ефективності НТП на окремих підприємствах та загалом по місту.

У 1982–1985 рр. викладачі ка­фед­ри займалися розробкою міжвишівської науково-технічної програми «Ручна праця». Було проведено аналіз економічної ефективності заміщення ручної праці в окремих галузях машинобудування і подано доповідну записку у Держкомпраці УРСР.

Із середини 1990‑х рр. науково-методичні розробки викладачів ка­фед­ри були спрямовані на адаптацію світового досвіду стратегічного управління підприємствами до реалій вітчизняного ринку. Зокрема, досліджувалися такі теми: «Методологія обґрунтування конкурентних стратегій підприємства», «Розробка теоретичних та прикладних аспектів адаптації підприємств до зовнішнього сере­довища», «Стратегія та економічна безпека підприємства», «Базові положення сучасної економічної теорії як методологічна основа обґрунтування стратегії підприємства», «Стратегічне управління знан­нями підприємства», «Стратегія розвитку економічної організації», «Управління знаннями у вищому навчальному закладі для удосконалення процесів навчальної, наукової та адміністративної діяльності», «Стратегія підприємства у постіндустріальній економіці».

У 1996 р. науковці ка­фед­ри залучилися до розробки методичного забезпечення програми «Перепідготовка колишніх офіцерів в Україні» за проектом TEMPUS-TACIS, а у 2000 р. — Президентської програми «Перепідготовка управлінських кадрів для сфери підприємництва», що була розрахована на реалізацію упродовж 2001–2004 рр. у кількох ВНЗ регіонів України, базовим вузом ­визначено КНЕУ.

Починаючи з 2003 р. на ка­фед­рі здійснювалась серйозна робота із розробки стандартів освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) фахівців спеціальності «Економіка підприємства». Робота виконувалась за дорученням ректорату КНЕУ і контролювалась МОН України. Зазначені стандарти розробляли проф. М. Г. Грещак, доц. Л. П. Батенко, доц. Н. М. Євдокимова і доцент ка­фед­ри економіки підприємства В. П. Кукоба. Керівник розробки — проф. А. П. Наливайко. За змістом ОКХ належать до навчально-методичних матеріалів, але їх розробка вимагала певних досліджень: визначення сфер діяльності фахівців, професійних функцій, типових задач і умінь, якими повинен володіти фахівець.

Фахівці ка­фед­ри залучались до підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів. Провідні дослідники ка­фед­ри брали участь в роботі спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських дисертацій (С. М. Бухало, О. В. Антонець, М. Г. Грещак, А. П. Наливайко). Доцент (згодом — проф.) Н. В. Задорожна упродовж десяти років (1989–1999) виконувала обов’язки вченого секретаря спеціалізованої вченої ради К.068.28.03 із присудження наукового ступеня кандидата економічних наук у КІНГ ім. Д. С. Коротченка.

---

«Мозковий штурм» під час науково-методичного семінару кафедри. Зліва направо: Є. Прохорова, П. Банщиков, І. Смолін, В. Паздрій

За роки існування ка­фед­ри до аспірантури було зараховано понад 200 осіб, захищено понад 160 кандидатських дисертацій. З числа тих, хто здобув науковий ступінь кандидата економічних наук, 12 осіб захистили докторські дисертації, зокрема: Ф. Ф. Бардієр, О. В. Куроченко, Л. В. Мінін, В. І. Гамзина, М. І. Петренко, О. В. Козаченко, О. А. Кириченко, Ву Хіу Ті, А. П. Наливайко, О. О. Бородій, О. Г. Мендрул, В. А. Верба.

На відповідальних державних посадах у різні роки працювали випускники ка­фед­ри: д.е.н. Л. В. Мінін (перший заступник мініст­ра економіки України), В. Н. Гуреєв (міністр економіки України), д.е.н. О. А. Кириченко (заступник голови правління банку «Надра»), д.е.н. А. В. Куроченко (завідувач ка­фед­ри Національної академії управління).

Ка­фед­ра здійснює широку наукову співпрацю з різними організаціями у нашій країні та за її межами. Вона реалізується у таких формах: шляхом спільного обговорення актуальних проблем економічної теорії та практики, спільних досліджень і публікацій, участі у науково-практичних семінарах і конференціях, стажування, наукового редагування та перекладу підручників і монографій, обміну досвідом підготовки магістрів тощо. Ка­фед­ра підтримує наукові зв’язки з Ньюкаслським університетом (Велика Британія), Інститутом соціального управління м. Парижа (Франція), Інститутом прикладних наук (м. Відень, Австрія) щодо обміну досвідом підготовки магістрів, Марбурзьким університетом імені Філіппа (Німеччина) з питань методичного забезпечення та обміну досвідом із викладання курсу «Мікроекономіка», Лондонською школою бізнесу; реалізує дослідницький проект «Компетенції, можливості, стратегії в інформаційному світі» спільно з EILab університету Онтаріо Інститутом технологій (Канада). В межах посилення зв'язків з бізнес-середовищем у 2015 р. ка­фед­ра почала співпрацю з Школою вищого корпусу державних службовців, яку очолює Кабінет Міністрів України по програмі розвитку лідерства. Викладачі ка­фед­ри О. Востряков, Є. Прохорова, Г. Скитьова, І. Кубарева, О. Мельник провели серію тренінгів для державних службовців I–II категорії з формування в процесі суспільної трансформації економічного розвитку європейської інтеграції.

Колектив ка­фед­ри складає 43 особи, зокрема два доктори наук, чотири професори, 23 кандидати наук та доценти.

Ка­фед­ра стратегії підприємств готує бакалаврів і магістрів з економіки та підприємництва. Запорукою успішної кар’єри випускників є збалансований набір навчальних дисциплін, що викладаються ка­фед­рою, їх відповідність реаліям сьогодення, застосування активних методів навчання (групові методи роботи, практичні ситуації, ділові ігри, презентації власних проектів тощо). Результати досліджень студентів утілюються в розробці та обґрунтуванні консультаційних проектів, предметом яких є вирішення проблем розвитку українських підприємств. Такий підхід до підготовки фахівців гарантує набуття ґрунтовної теоретичної підготовки, практичних умінь та навичок, що забезпечує гармонійне входження молодих спеціалістів у реальний бізнес.

У 1994 р. колективом ка­фед­ри було розроблено та впроваджено  навчальний процес дві магістерські програми: «Менеджмент проектів і консалтинг» та «Виробничий менеджмент». У 2007 р. відкрито нову магістерську програму — «Стратегічний менеджмент». У 2008 р. ка­фед­ра отримала акредитацію в Міжнародній асоціації управління проектами (IPMA). Магістерська програма «Менеджмент проектів і консалтинг» була сертифікована за вимогами National Competence Base line (UA). Це дає можливість студентам без іспитів, за результатами навчання, отримати кваліфікацію молодшого менеджера проекту (Project Manager Junior). Також випускники програми можуть отримати сертифікат ВАКУ (Institute of management consultants of Ukraine) за рівнем «Інтерн-консультант». У 2009 р. ініційовано відкриття магістерської програми «Бізнес-аналітика» для підготовки фахівців, які отримують другу вищу освіту.

---

Обговорення результатів дискусії (декан О. Востряков, проректор А. Наливайко)

Ка­фед­рою традиційно залучаються студенти до виконання консалтингових проектів на підприємствах-базах практики. Серед останніх — науково-дослідний проект на замовлення страхової компанії «Арсенал-страхування» (2013). Консалтинговий проект містив проведення діагностики, визначення тенденцій та перспектив розвитку страхового ринку України, конкурентних позицій СК «Арсенал-страхування» з метою формування оптимального продуктового портфелю, з’ясування напрямів удос­коналення бізнес-процесів розробки та продажу нових страхових продуктів. У 2014 р. здійснено дослідницький проект на підприємстві «Нова пошта», де за останні два роки працевлаштовано шість випускників ка­фед­ри. Робоча команда проекту включала студентів чотирьох факультетів, а також їхніх наукових керівників. Комплексна діагностика діяльності підприємства та пропозиції щодо покращення його діяльності охоплювала виробничі бізнес-процеси, мотивацію праці персоналу, заходи щодо зміцнення організаційної культури тощо. За підтримки Британської культурної ради в Україні та в партнерстві з ГО «Клуб економістів» ка­фед­ра бере участь в міжнародній програмі з фасилітації проектів соціальної дії «Активні громадяни». Викладачі ка­фед­ри (Г. Скитьова, В. Паздрій) отримали статус національних фасилітаторів, група викладачів також отримала статус локальних фасилітаторів (О. Мельник, І. Кубарева, Є. Прохорова, Т. Решетняк, О. Гребешкова, О. Гребешков, Н. Гаращенко, Ю. Лозовик, М. Поліщук).

Пріоритетними напрямами наукових досліджень ка­фед­ри є: природа та розвиток економічних систем у постіндустріальній економіці; управління стратегічним процесом підприємства на основі інтеграції ринкового та ресурсного підходів; менеджмент знань як методологічний базис стратегічного управління підприємст­вом; економічне управління підприємством в контексті системних соціально-економічних змін; інструментально-організаційна підтримка реалізації функціональних стратегій на підприємстві; управління впровадженням стратегічних змін на підприємстві; управлінське консультування розвитку підприємств.

Наукова школа «Стратегія підприємства: теорія, методологія, практика» почала формуватися у 1994 р. Засновник — д.е.н., проф., заслужений діяч науки і техніки України, проректор з науково-педагогічної діяльності та міжнародних зв’язків, завідувач ка­фед­ри стратегії підприємств ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (1992–2015) А. П. Наливайко. Він є автором першої в Україні монографії з теорії стратегії підприємства (2002). У межах наукових досліджень захищено дві докторські та 30 кандидатських дисертацій. Триває підготовка п’яти докторських та 15 кандидатських ди­сер­тацій. Видано п'ять монографій, вісім розділів монографій під редакцією представників інших наукових шкіл, понад 250 статей за останні п’ять років (за кордоном — більше десяти), понад 200 тез доповідей (починаючи з 2010 р.). На базі розробок наукової школи видано чотири підручники та понад 35 навчальних посібників з грифом МОН України, навчально-методичний комплекс для дистанційного навчання, дві комп’ютерні бізнес-симуляції.

У межах тематики наукових досліджень розроблено 25 авторсь­ких курсів дисциплін, деякі з них є унікальними в Україні, зокрема: «Стратегічний процес на підприємстві», «Стратегічні партнерства підприємств», «Управління знаннями підприємства», «Управління розвитком компанії», «Управління консалтинговою діяльністю», «Стратегічний проектний менеджмент», «Лідерство та партнерства в бізнесі» тощо.

Ка­фед­рою регулярно ініціюються та проводяться міжнародні науково-практичні конференції. Так, 25–26 жовтня 2001 р. проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Розвиток ­мікроекономічної теорії: навчально-методичні та науково-дослідні аспекти», 3–4 квітня 2003 р. — Міжнародну науково-практичну конференцію «Стратегія підприємства: теорія та практичне втілення за умов структурно-мінливого середовища». У 2007 р. за ініціативою ка­фед­ри проведено Міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену 100-річчю від дня народження С. М. Бухала «Економічна організація та економічна освіта: взаємообумовленість стратегій розвитку», у 2011 р. — Міжнародну науково-практичну конференцію «Стратегія підприємства: адаптація організацій до впливу світових суспільно-економічних процесів», у 2013 р. — Міжнародну науково-практичну конференцію «Стратегія підприємства: зміна парадигми управління та інноваційні рішення для бізнесу», у 2015 р. — Міжнародну науково-практичну конференцію «Стратегія підприємства: результативність за умов системних трансформацій».

---

Творчий процес триває (асп. В. Бутова та її науковий керівник, доц. Ю. Лозовик)

У 2012 р. підготовлено до видання дві колективні монографії: «Стратегія підприємства: адаптація організацій до впливу світових суспільно-економічних процесів» та «Стратегічне управління знаннями підприємства». За ініціативою ка­фед­ри було проведено низку науково-практичних конференцій, зокрема таких: інтернет-конференція «Від викладання дисциплін — до освоєння наук: трансформація змісту, технологій освітньої діяльності та розвиток педагогічної майстерності» (2012), Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Тренінгові технології в освіті та бізнесі: досвід і перспективи застосування» (2013), ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Тренінгові технології в освіті та бізнесі: досвід і перспективи застосування» (2014), міжнародна онлайн-конференція «Інновації в бізнес-освіті / Innovations in Business Education» (2015) за участю дослідників з України, Канади, Польщі, Грузії, Нідерландів та Швейцарії.

На ка­фед­рі сформовані робочі дослідницькі групи, в межах яких здійснюється науковий пошук з активним залученням студентів. Зокрема, упродовж останніх років під керівництвом викладачів ка­фед­ри створюється команда студентів факультету економіки та управління для участі в Міжнародному проекті «Global Management Challenge» — відкритій першості з управління компанією. Студенти спеціальності «Економіка підприємства» двічі завойовували перше місце в юніорській першості України, регулярно виходять до півфіналу та фіналу Всеукраїнського чемпіонату серед професіоналів. Також студенти беруть активну участь у засіданнях дискусійного клубу, що проводяться викладачами ка­фед­ри. Відкритість професорів та доцентів ка­фед­ри до спілкування обумовлює широкі можливості для студентів щодо розвитку своїх здібностей у науково-дослідницькій сфері (участь в олімпіадах і конкурсах студентських наукових робіт, підготовка доповідей для наукових конференцій, написання наукових статей та есе, участь у дослідницьких проектах тощо). Ка­фед­ра турбується про поширення стратегічного мислення не тільки студентів, але й школярів. З цією метою щорічно проводиться Бізнес-турнір «Стратегія фірми». У 2015 р. в турнірі взяли участь 760 школярів з усіх регіонів України.

Спираючись на традиції та науково-методичний доробок фундаторів ка­фед­ри, колектив постійно оновлюється та впроваджує інноваційні навчальні курси, здійснює піонерні наукові розробки та застосовує новітні технології навчання, прагне відповідати сучасним викликам глобального освітнього простору.

СОБОЛЬ
Сергій Миколайович
Завідувач ка­фед­ри, кандидат економічних наук, професор

С. М. Соболь — завідувач ка­фед­ри, відмінник освіти України.

У 1975 р. закінчив Київський інститут народного господарства за спеціальністю «Планування промисловості». Кандидатську дисертацію на тему «Удосконалення управління процесами відтворення устаткування у машинобудуванні ССР» захистив у Братиславській вищий економічній школі в 1980 р. На викладацькій роботі в КНЕУ працює з 1980 р., з 1992 р. очолює ка­фед­ру менеджменту.

С. М. Соболь — голова секції «Бізнес-адміністрування» Нау­ково-методичної комісії з напряму «Економіка і підприємництво» Міністерства освіти і науки України, член експертної ради Державної акредитаційної комісії з менеджменту і торгівлі Міністерства освіти і науки України. Керівник магістерської програми «Менеджмент малого бізнесу». Є автором понад 70 наукових і навчально-методичних праць, зокрема трьох монографій, дев’яти підручників і навчальних посібників з грифом МОН України. Нагороджений знаком «Відмінник освіти України».

Ка­фед­ру менеджменту було створено в лютому 1992 р. — на початку ринкових трансформацій в Україні, з метою реалізації принципово нового на той час для вітчизняної системи освіти напряму підготовки фахівців з менеджменту. З моменту заснування й донині її очолює к.е.н., проф. С. М. Соболь.

Місія ка­фед­ри менеджменту полягає в формуванні у студентів сучасних управлінських компетенцій на основі розвитку наукових досліджень і використання інноваційних технологій навчання. Її вихованці є конкурентоспроможними на ринку праці.

Ка­фед­ра однією з перших в Україні започаткувала підготовку фахівців зі спеціальності «Менеджмент організацій». На основі бакалаврської підготовки із зазначеної спеціальності з 1996 р. здійснюється підготовка магістрів за програмою «Менеджмент малого бізнесу» (керівник програми — проф. С. М. Соболь), з 1999 р. — за програмою «Менеджмент корпорацій (АТ)» (керівник програми — проф. З. Є. Шершньова). Ці магістерські програми були вперше розроблені в Україні та мають незмінну популярність серед студентів. З 2015 р. на ка­фед­рі відкрито нову магістерську програму  — «Менеджмент інновацій» (керівник програми  — проф. Л. О. ­Лігоненко).

Колектив ка­фед­ри за короткий термін розробив навчально-методичне забезпечення для низки принципово нових на той час дисциплін управлінського спрямування. З метою підвищення професійного рівня багато викладачів пройшли стажування в країнах Західної Європи, США та Канаді. Наразі ка­фед­ра забезпечує викладання 22 навчальних дисциплін (наук) на бакалаврському рівні підготовки та 21 дисципліну на магістерському рівні, зокрема: «Менеджмент», «Операційний менеджмент», «Інноваційний менеджмент», «Управління якістю», «Стратегічне управління», «Управління корпораціями», «Організаційна поведінка», «Управління фірмою малого бізнесу», «Управління змінами», «Аналіз інновацій», «Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства».

---

Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: к.е.н., доц. Т. О. Соболєва, д.е.н. проф. Т. В. Омельяненко, к.т.н., доц. В. М. Соломаха,
к.х.н., доц. С. В. Гарбуз С. В., к.е.н., доц. О. В. Шатілова, к.е.н., доц. М. Ю. Кужель; другий ряд: ст. викл. С. В. Оборська, асист. А. В. Прохорова, к.е.н., доц. Н. Ю. Бутенко, д.е.н., проф. Л. О. Лігоненко, к.т.н., доц. С. О. Силантьєв, к.т.н., доц. Т. Є. Пєнкіна, асист. А. А. Свинчук,
ст. викл. Н. А. Гарбуз, к.е.н., доц. В. О. Данилюк, к.е.н., доц. Д. С. Ліфінцев, к.е.н., доц. О. В. Щербина, к.е.н., доц. В. М. Багацький,
к.е.н., проф., зав. каф. менеджменту С. М. Соболь, д.е.н. доц. О. І. Гарафонова, к.е.н., доц. Д. О. Барабась, к.е.н., проф. З. Є. Шершньова,
к.е.н., доц. Ю. О. Лазаренко, к.е.н., доц. М. П. Бабічев, к.е.н., доц. А. В. Осокіна, асист. Т. П. Щекіна, асист. С. В. Марчук

Викладачі ка­фед­ри менеджменту були активними учасниками становлення та розвитку менеджмент-освіти в Україні. Завідувач ка­фед­ри, проф. С. М. Соболь у 1993–1996 рр. був заступником голови НМК із менеджменту МОН України. Викладачі С. М. Соболь, З. Є. Шершньова та В. М. Багацький брали активну участь у розробці галузевих стандартів вищої освіти (ОКХ та ОПП) підготовки бакалавра за напрямом 0502 «Менеджмент», спеціалістів і магістрів за спеціальністю «Менеджмент організацій».

---

Заст. зав. каф. менеджменту, проф. З. Є. Шершньова та проф. Л. О. Лігоненко

Важливими здобутками ка­фед­ри менеджменту є участь у розробці першого в Україні стандарту вищої освіти за спеціальністю 8.000013 «Бізнес-адміністрування» й організація роботи секції «Бізнес-адміністрування» НМК із напряму «Економіка і підприємництво» МОН України (керівник секції — проф. С. М. Соболь, учений секретар — проф. З. Є. Шершньова).

Впродовж усього періоду свого існування ка­фед­ра постійно веде значну науково-дослідну роботу. У 2006–2010 рр. на ка­фед­рі менеджменту виконувалася науково-дослідна робота за держбюджетною тематикою «Розвиток системи управління ринково орієнтованих підприємств» (номер державної реєстрації 0106U007082); у 2011 р. на ка­фед­рі виконувалася НДР на тему «Удосконалення систем управління організаціями у контексті розбудови інноваційної економіки в Україні» (номер державної реєст­рації — 0106U007082). Протягом 2011–2012 рр. ка­фед­ра менеджменту проводила дослідження за госпрозрахунковою темою «Розвиток теоретико-методичних засад­ розбудови інститутів корпоративного управління в умовах інноваційної економіки» (номер державної реєстрації — НДР 0111U000291).

Плідною є й науково-дослідна робота у співпраці з підприємствами й установами нашої країни. Упродовж 1999–2000 рр. ка­фед­ра працювала над темою «Методологія стратегічного управління фірмою в умовах трансформації економіки України» на замовлення Міністерства освіти і науки України, а в 2001–2005 рр. виконувала роботу за темою «Розробка теоретико-методологічних основ організації ефективного функціонування та трансформації систем управління корпораціями в умовах перехідної економіки» на замовлення ДКЦПФР і МОН України. Результати цих досліджень відображені в монографіях і численних статтях викладачів ка­фед­ри. Ка­фед­ра організовує проведення міжнародних науково-прак­тичних конференцій. З 2012 р. (раз на два роки) проводяться міжнародні науково-практичні конференціяї «Стратегічні імперативи сучасного менеджменту».

Сьогодні на ка­фед­рі працюють 29 викладачів, зокрема п’ять професорів, 14 доцентів, а також троє старших викладачів без наукового ступеня та семеро асистентів За останні п’ять років за результатами наукових досліджень викладачів ка­фед­ри опубліковано чотири монографії, 285 наукових статей, сім із яких — у закордонних виданнях і понад 200 тез доповідей на наукових конференціях.

МАЛИЙ
Іван Йосипович
Завідувач ка­фед­ри, доктор економічних наук, професор

І. Й. Малий — завідувач ка­фед­ри, відмінник освіти України. У 1977 р. став випускником Київського державного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Політична економія». Після цього одразу вступив до аспірантури цього ж вишу на ка­фед­ру політичної економії.

У 1979 р., після рекомендації до захисту кандидатської дисертації, почав працювати в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. Пройшов довгий і тернистий шлях від асистента до професора ка­фед­ри політичної економії.

У 2002 р. захистив докторську дисертацію та здобув науковий ступінь доктора економічних наук, а в 2003 р. отримав вчене звання професора.

З 2008 р. очолює ка­фед­ру макроекономіки та державного управління. На ка­фед­рі з ініціативи Івана Йосиповича започатковано новий напрям наукових досліджень та сформовано наукову школу «Державне антикризове управління економікою України: національний, регіональний, муніципальний рівень».

Нині І. Й. Малий викладає такі навчальні дисципліни: «Державне та регіональне управління», «Економіка державного сектору», «Макроекономіка». У сфері його наукових інтересів: дифузія предмета політичної економії, інституціональна теорія трансформації суспільства в постсоціалістичних країнах, теорія національної економіки та держави економічного зростання, теорія суперечностей ідентифікації інституту державності України та державного антикризового управління економікою.

Є членом спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» та редакційної колегії міжвідомчого науково-теоретичного журналу «Економічна теорія».

Опублікував понад 110 наукових та науково-методичних робіт загальним обсягом належного автору матеріалу близько 80 друкованих аркушів. Є автором та співавтором 15 монографій. Під керівництвом І. Й. Малого захищено три докторські та 16 кандидатських дисертацій.

Має урядові нагороди та відомчі відзнаки: Почесну грамоту Міністерства освіти України (1996), Подяку Кабінету Міністрів України (2001), почесне звання «Відмінник освіти України» (2003), Грамоту Верховної Ради України (2006).

Ефективне державне управління є визначальним чинником успішного функціонування сучасних розвинених економічних систем, адже воно забезпечує узгодження інтересів усіх членів суспільства на засадах стратегічного партнерства та соціальної справедливості. Місія ка­фед­ри макроекономіки та державного управління — сприяти стабільному соціально-економічному розвитку України через підготовку висококваліфікованих фахівців і наукових кадрів, здійснювати макроекономічні й інституційні дослідження національної економіки й обґрунтувати концепцію державного антикризового управління. Адже володіння ґрунтовними знаннями з методології аналізу трансмісійного впливу органів влади на економічну систему, а також цілісне розуміння механізмів державного регулювання економікою сьогодні є передумовою не лише ефективної роботи державної служби на різних її рівнях, а й продуктивної діяльності всіх сфер приватного сектору.

Зародження ка­фед­ри відбулося на початку 60‑х рр. ХХ ст., коли для вдосконалення системи планування, як головного механізму державного управління економікою радянських часів, виникла потреба в спеціалістах, які володіють економічними методами ефективного управління. З цією метою в 1961 р. було створено нову спеціальність — «Планування народного господарства», для забезпечення підготовки фахівців за якою в 1963 р. створено ка­фед­ру планування народного господарства.

Впродовж перших десяти років діяльність колективу ка­фед­ри на чолі з її завідувачем А. П. Степановим (1963–1972) була спрямована на формування методичного забезпечення навчального процесу за спеціальністю. Визначальними здобутками ка­фед­ри в той період стали ґрунтовні та перші в країні розробки за базовою дисципліною «Панування народного господарства», зокрема видання підручника М. Г. Колодного й А. П. Степанова (1966), а також двох збірників навчальних завдань (1968, 1972). Водночас, ка­фед­ра освоїла низку нових для країни спецдисциплін, серед яких: «Плановий баланс народного господарства», «Ціни і ціноутворення», «Ефективність капіталовкладень і нової техніки» тощо.

Бурхливого розвитку та розширення ка­фед­ра зазнала впродовж другого десятиліття свого функціонування (1972–1982), коли її очолював І. І. Іщенко. У відповідь на суспільно-політичні й економічні зміни в країні, науково-педагогічний колектив ка­фед­ри суттєво вдосконалив навчальні плани та програми, а також розробив низку нових дисциплін, зокрема «Планування місцевого господарства» та «Витрати виробництва». Також було видано декілька підручників, які відповідали найвищим освітнім критеріям і були високо оцінені широким колом економістів, зокрема: «Плановий баланс народного господарства» (В. Ф. Задорожний, О. М. Тітьонко, 1976 р.), «Ціни і ціноутворення в СРСР» (А. Г. Савченко, А. Г. Яремчук, 1978 р.), «Планування собівартості продукції в галузях народного господарства» (за ред. І. І. Іщенка, 1975 та 1980 рр.).

---

Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: д.е.н, проф. А. Є. Никифоров, к.е.н., доц. А. Г. Ягодка, к.е.н., доц. О. А. Цуруль,
д.е.н., проф., зав. каф. І. Й. Малий, д.е.н., проф. І. Ф. Радіонова, к.е.н., доц., заст. зав. каф. С. М. Чистов, д.е.н., проф. О. П. Тищенко;
другий ряд: ст. лаб. К. В. Загребельна, к.е.н., доц. Т. М. Червінська, ст. викл. В. В. Іванюта В. В., к.е.н., доц. Т. О. Королюк,
к.е.н., доц. Н. П. Москалюк, д.е.н., проф., заст. зав. каф. Л. М. Ємельяненко, к.е.н., доц. Я. О. Костенок, інсп. з контролю за забезп.
навч. пр. К. І. Постоєнко, к.е.н., доц. Т. Ф. Куценко Т. Ф., асп. А. В. Стрільчик, асп. О. В. Сергієчко; третій ряд: асп. О. В. Грушко,
к.е.н., доц. В. І. Усик, к.е.н., доц. Ю. Г. Тормоса, к.е.н., доц. Г. О. Сабадош, асп. А. В. Нечипуренко, к.е.н., доц. Н. В. Федірко,
к.е.н., доц. С. В. Кульбачний, к.е.н., доц. Д. М. Котенок, к.е.н., доц. В. І. Жданов, асп. О. П. Гудима

Разом з тим, ка­фед­ра зробила значний внесок у сферу наукових досліджень, які реалізовувалися як у межах тематики державних замовлень, так і на господарсько-договірних засадах. На базі наукових досліджень було опубліковано низку наукових статей у провідних журналах країни, а також монографій, найвідомішими з яких стали «Планування в системі господарського механізму» (І. І. Іщенко, 1981 р.) та «Ціни і ціноутворення в промисловості місцевих будівельних матеріалів» (А. Г. Савченко, 1976 р.).

У той же період ка­фед­ра налагодила міжнародну співпрацю в підготовці спеціалістів і науковців у сфері планової економіки для зарубіжних країн. Значна кількість студентів та аспірантів країн Азії, Африки та Латинської Америки проходили навчання за спеціальністю ка­фед­ри «Планування народного господарства» саме на її базі. Крім того, багато доцентів ка­фед­ри викладали фахові дисципліни за кордоном, зокрема в університетах Куби, Мозамбіку та Малі.

Період економічного застою та політичної нестабільності, який охопив країну в середині 80‑х рр. ХХ ст., позначився на діяльності ка­фед­ри, спричинивши наукове переосмислення концептуальних основ економічного розвитку. Поступова зміна економічних переконань уперше відобразилася на навчальному процесі через перейменування профільної дисципліни ка­фед­ри з «Планування народного господарства» на «Планування економічного і соціального розвитку». Протягом 1982–1987 рр., коли ка­фед­ру очолював проф. В. С. Найдьонов, її колектив розробив нові навчальні посібники та підручники, які втілили головні ідеї наукових поглядів економістів того часу, зокрема: «Планування економічного і соціального розвитку» (за ред. І. І. Іщенка, 1983 р.), «Планове ціноутворення» (А. Г. Савченко, А. Г. Яремчук, 1984 р.), «Плановий баланс народного господарства» (В. Ф. Задорожний, О. М. Тітьонко, 1984 р.).

Визначним науковим здобутком у цей період став захист перших в історії ка­фед­ри докторських дисертацій (А. Г. Савченка та Ю. С. Поживілова), результати яких знайшли відображення в численних публікаціях, зокрема монографії «Ціноутворюючі фактори в соціалістичному господарстві» А. Г. Савченка (1983).

Стратегічні засади подальшого розвитку ка­фед­ри були сформовані під керівництвом проф. А. Г. Савченка, який очолив її в червні 1987 р. Цей рік став вирішальним етапом «перебудови» господарського механізму Союзу РСР, коли з метою виведення економіки країни із застійного стану було здійснено переведення підприємств і галузей економіки на повний госпрозрахунок і самофінансування. Під впливом таких трансформацій у економічному житті того ж року в навчальних освітніх планах відбулася заміна спеціальності «Планування народного господарства» на спеціальність «Економічне і соціальне планування», яка стала значно ширшою та повніше відповідала потребам країни. Ка­фед­ра заповнила нішу підготовки фахівців за спеціалізацією «Планування народного господарства», що була виокремлена в межах новоствореної спеціальності, та спрямувала основні зусилля на суттєве оновлення всіх навчальних дисциплін.

Зокрема, в цей період було опубліковано оновлений підручник «Планування економічного і соціального розвитку» (за ред. І. І. Іщенка, 1991 р.). У сфері науково-дослідних розробок значним кроком уперед стали результати докторської дисертації Б. Я. Панасюка (1991), а також опублікований колективний збірник наукових праць викладачів «Проблеми вдосконалення регіонального планування в умовах радикальної економічної реформи» (за ред. О. М. Тітьонка).

---

Робоче спілкування (к.е.н., доц. О. Цуруль та к.е.н., доц. Т. Королюк)

Новий етап стрімкого розвитку ка­фед­ри розпочався на початку 90‑х рр. ХХ ст. Із розпадом командно-адміністративної системи Радянського Союзу та проголошенням незалежності України відбувалася швидка трансформація господарського механізму країни на засадах змішаної економічної системи, що поставило ка­фед­ру перед необхідністю радикальної перебудови всіх навчальних планів і програм. Спеціальність «Економічне і соціальне планування», яка базувалася на ідеях планової економіки, була закрита для навчання. Водночас, її нової форми, яка б розкривала ринкові механізми та відповідала профілю ка­фед­ри, ще не було розроблено та затверджено. Така невизначеність стала найважчим етапом в історії ка­фед­ри. Вона тривала впродовж 1991–1992 рр. і змусила низку викладачів залишити стіни навчального закладу. Нову спеціальність, за якою ка­фед­ра стала випусковою, було відкрито лише в 1993 р. Вона отримала назву «Державно-муніципальний менеджмент».

Зміни спричинили й до появи нової назви ка­фед­ри — державного регулювання економіки. За короткий термін ка­фед­ра докорінно змінила ключову наукову методологію та створила нову, ринково-орієнтовану наукову школу. Під керівництвом проф. А. Г. Савченка вперше в історії вітчизняної науки й освіти вона започаткувала дослідження теорії макроекономіки та державного управління, а також розробила базові навчальні дисципліни, які розкривали ринкові закони та закономірності функціонування національної економіки. Зокрема, вперше в Україні було розроблено дисципліни «Макро­економіка», «Прогнозування та макроекономічне планування», «Балансові системи в макроекономіці», «Державне регулювання економіки» та «Програмно-цільове управління».

У наступні роки відбувалися значні реформи системи освіти в Україні, які водночас зумовили трансформацію професійної спрямованості ка­фед­ри та закріпили за нею освітню нішу підготовки фахівців-економістів, наділених фаховими компетенціями у сфері макроекономічного аналізу та державного управління. Так, у 1994 р. профільну спеціальність ка­фед­ри «Державно-муніципальний менеджмент» було замінено на спеціальність «Адміністративний менеджмент». У 1997 р., відповідно до специфіки розроблених навчальних програм, запроваджено сучасну назву ка­фед­ри: макроекономіки та державного управління. В 1998 р. ка­фед­ра розпочала підготовку фахівців за спеціалізацією «Менеджмент державних установ» у межах спеціальності «Менеджмент організацій».

Новітній етап розвитку ка­фед­ри розпочався в 2008 р., коли її очолив проф. І. Й. Малий — визнаний педагог, відмінник освіти України, відзначений Почесною грамотою Міністерства освіти України, Подякою Кабінету Міністрів України та грамотою Верхов­ної Ради України. Під його керівництвом у відповідь на сучасні глобалізаційні виклики та нагальну необхідність антикризового реформування системи державного управління України розпочалося активне вдосконалення всіх навчальних планів і програм ка­фед­ри. В навчальний процес запроваджено сучасні науки, які висвітлюють засади ефективного функціонування держави в ринковому середовищі, серед яких: «Державне та регіональне управління», «Макроекономічний консалтинг», «Моніторинг макроекономічної динаміки», «Прогнозування соціально-економічних процесів», «Управління економічним розвитком територіальних одиниць», «Публічне адміністрування», «Муніципальні фінанси», «Економіка суспільного сектору», «Управління економічним потенціалом міста», «Інвестиційно-інноваційна політика», «Національні рахунки в державному управлінні».

Колективом ка­фед­ри докорінно вдосконалено концепції існуючих навчальних курсів, що надають системні уявлення про взаємозв’язки національної економіки, макроекономічні дисбаланси, основні інструменти макроекономічної політики та особливості аналізу макроекономічних процесів. Це знайшло відображення в опублікованих нових навчальних посібниках: «Національна економіка» (С. М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін., 2011 р.), «Макро­економічна політика» (І. Й. Малий, А. Г. Савченко, В. С. Волощенко та ін., 2013 р.), «Економіка суспільного сектору (Д. П. Єфремов, Н. В. Федірко, 2014 р.), «Макроекономічний аналіз національної економіки» (І. Ф. Радіонова, В. І. Усик, 2015 р.).

---

Обговорення актуальних проблем. Зліва направо: д.е.н., проф. Л. М. Ємельяненко, д.е.н., проф. А. Є. Никифоров, к.е.н., доц. Л. А. Ягодка

Інноваційні наукові дослідження та навчально-методичні розробки колективу ка­фед­ри отримали підтвердження авторськими свідоцтвами, виданими Державною службою інтелектуальної власності (І. Ф. Радіонова, А. Є. Никифоров, В. І. Усик, Д. П. Єфремов, Н. В. Федірко).

З метою підвищення компетентності викладачів, забезпечення уніфікованого підходу до викладання дисциплін, а також взаємного обміну дослідницьким досвідом, на ка­фед­рі організована робота науково-методичних семінарів, під час яких здійснюється обговорення навчальних дисциплін і наукових досліджень.

Сьогодні науково-педагогічний колектив ка­фед­ри налічує 23 викладачі, які є висококваліфікованими фахівцями в галузі державного управління економікою. 96% з них мають наукові ступені, зокрема п’ять викладачів є докторами наук, а 18 — кандидатами.

Наукова та освітня діяльність ка­фед­ри спрямована на до­слідження, генерування та поширення нових знань у галузі менеджменту й адміністрування, формування ключових компетенцій та особистісних якостей конкурентоздатних, ерудованих та інноваційних фахівців з державного управління, здатних реалізовувати знан­ня та навички на національному та муніципальному рівнях.

Ка­фед­ра є провідною навчальною структурою освітньої мережі України з підготовки фахівців для органів державного управління економікою та місцевого самоврядування, зокрема бакалаврів за спеціалізацією «Менеджмент державних установ» і магістрів за програмою «Державне управління економікою». Магістерська програма ка­фед­ри — це унікальна навчальна програма, покликана забезпечити сучасними фундаментальними знан­нями та практичними навичками з управління розвитком національної економіки й адаптації окремих економічних суб’єктів до викликів зовнішнього середовища. Навчання на програмі є вагомою конкурентною перевагою для тих, хто прагне стати провідним фахівцем в органах державного та муніципального управління. Вона також сприятиме успішній кар’єрі економіста та менеджера в будь-якій іншій сфері.

Сьогодні ка­фед­ра здійснює викладання 19 навчальних дисциплін бакалаврського рівня та шести дисциплін магістерського рівня підготовки, що забезпечені понад 45 підручниками та навчальними посібниками. Провідна наука ка­фед­ри «Макроекономіка» стала базовою в університеті та впроваджена на всіх його факультетах. У зв’язку з цим, ка­фед­ра інтенсивно працювала над удосконаленням змісту курсу макроекономіки та методики його викладання. Ка­фед­ра періодично оновлює навчальні дисципліни та наповнює їх зміст прогресивними досягненнями економічної науки та практики управління, а також впроваджує в навчальний процес сучасні інноваційні технології викладання.

З метою удосконалення аудиторних лекційних занять та посилення рівня їх науковості на ка­фед­рі створено інноваційний курс ­відеолекцій з теоретичних основ макроекономіки (Д. П. Єфремов, 2013 р.). Позбавляючи викладача необхідності відтворювати базові поняття дисципліни, їх використання дозволяє вивільняти аудиторний час для концентрування уваги на сучасних досягненнях макроекономічної науки.

Поряд з цим, викладачами ка­фед­ри вперше в Україні здійснено розробку унікальних міжпредметних тренінгів, серед яких: «Комплексне державне управлінське завдання» (С. М. Чистов, Л. М. Ємельяненко, С. В. Кульбачний), «Соціальний бюджет» (Т. Ф. Куценко, Н. П. Москалюк). Тренінги посилюють науковий та прикладний характер навчального процесу в університеті та є корисними для використання в програмах перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців сфери державного управління, керівних ланок менеджменту сфери бізнесу та спеціалістів національних і міжнародних організацій та установ, що здійснюють консалтингову діяльність.

Сучасні наукові дослідження ка­фед­ри охоплюють фундаментальні та прикладні розробки та присвячені проблемам макроекономічного прогнозування і регулювання економіки, державного регулювання інноваційного розвитку національної економіки, а також формування стратегії регіонального розвитку України. Їх наукова новизна полягає в критичному осмисленні сучасних тенденцій суспільного розвитку й обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо диверсифікації інститутів державного управління для забезпечення макроекономічної стабільності, інноваційного економічного зростання та добробуту населення. Результати проведених наукових досліджень відображені в численних наукових ­публікаціях.

Коло наукових інтересів викладачів ка­фед­ри охоплює макроекономічне управління фінансовою сферою, державне управління збалансуванням економічного розвитку в Україні, управління соціально-економічним розвитком просторових систем, управління реальним та суспільним сектором економіки, державне управління інвестиційно-інноваційною діяльністю, діагностика макрофінансових дисбалансів, аналіз трансмісії імпульсів від органів монетарної та фінансової влади, аналіз стабільності агрегованих ринків, підвищення ефективності муніципального управління економікою.

---

Засідання кафедри

Сьогодні на ка­фед­рі сформовано дві наукові школи, що самостійно реалізують теоретико-методологічні та прикладні дослідження:

– наукова школа «Методологія макроекономічного аналізу нестабільності національної економіки», яка була започаткована ще на початку 90‑х рр. минулого століття та зорієнтована на пошук ефективних шляхів розбудови ринкової економічної системи в Україні та розробку механізмів макроекономічного регулювання розвитку національної економіки. Фундаторами наукової школи стали Б. Я. Панасюк, О. М. Тітьонко, Г. О. Пухтаєвич, а очільником — проф. А. Г. Савченко. Сьогодні наукову школу очолює проф. І. Ф. Радіонова, під керівництвом якої здійснено ґрунтовні розробки в галузі методології діагностики нестабільності, прогнозування та державного регулювання національної економіки.

– наукова школа «Державне антикризове управління економікою України: національний, регіональний, муніципальний рівень», базові ідеї якої були закладені на початку першого десятиліття ХІХ ст. Засновником школи став проф. І. Й. Малий. Перші дослідження стосувалися суперечностей у розподілі суспільного продукту країн із трансформаційною економікою та проблематики взаємодії держави та ринку. Подальші розробки, здійснені професорами Т. Л. Желюк, О. П. Тищенко, Л. М. Ємельяненко, А. Є. Никифоровим, було спрямовано на формування ефективної системи державного, регіонального та муніципального управління розвитком національної ­економіки.

Результати наукових досліджень ка­фед­ри втілено у нових наукових монографіях, серед яких: «Інноваційна діяльність: теорія і практика державного управління» (А. Є. Никифоров, 2010 р.), «Соціально-економічні домінанти людського і технологічного розвитку України « (Л. М. Ємельяненко, 2009 р.), «Ефективність управління в процесі реформування: макро– та мікроекономічний аспекти» (І. Ф. Радіонова, О. П. Тищенко, 2012 р.), «Регіональний економічний розвиток: теорія та вимірювання» (О. П. Тищенко, 2012 р.), «Макрорегулювання фінансового сектору» (І. Й. Малий, Т. О. Королюк, 2015 р.), «Державний сектор у економічному зростанні: досвід Китаю» (Д. П. Єфремов, 2015 р.) та ін.

В останні роки ка­фед­ра провела низку визначних наукових заходів, пов’язаних з активним розгортанням наукових досліджень і поширенням ідей нової наукової школи з проблем державного антикризового управління. Зокрема, в 2010 р. проведено Всеукраїнську наукову конференцію «Державне антикризове управління національною економікою: світовий досвід та проблеми в Україні»; в 2013 р. — Міжнародну науково-практичну конференцію «Державне антикризове управління економікою в умовах глобалізації», а в 2014 р. — міжка­фед­ральні науково-методичні семінари «Модернізація державного управління соціально-економічним розвитком України» й «Українська держава та громадянське суспільство: нові виклики»; а в 2015 р. — Міжнародну науково-практичну інтернет-конференцію «Антикризове управління економікою України: нові виклики».

На ка­фед­рі функціонує аспірантура та докторантура за спеціальністю 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством». За останні десять років захищено 14 дисертацій, серед яких — на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за темами: «Державне управління збалансуванням людського і технологічного розвитку України» (Л. М. Ємельяненко 2013 р.), «Механізм державного управління інноваційною діяльністю» (А. Є. Никифоров, 2013 р.), «Державне регулювання регіонального розвитку національної економіки» (О. П. Тищенко, 2013 р.), «Державне регулювання фінансово-монетарної трансмісії в українській економіці» (Є. В. Алімпієв, 2014 р.).

Ка­фед­ра співпрацює з державними інституціями, академічними установами, закладами вищої освіти, науково-дослідними установами. Кількість наукових партнерів щороку збільшується. Сьогодні серед них налічується понад десять установ, зокрема: Міністерство торгівлі та економічного розвитку України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство освіти і науки України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Головне управління державної служби України, Національний інститут проблем міжнародної безпеки, Центр перспективних соціальних досліджень, Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості та ін.

БЄЛЯЄВ
Олександр Олександрович
Завідувач ка­фед­ри, доктор економічних наук, професор

О. О. Бєляєв — завідувач ка­фед­ри. У 1967 р. закінчив Воронезький державний університет, здобувши кваліфікацію економіста, викладача політичної економії. У 1967–1970 рр. працював у Севастопольському приладобудівельному інституті, зокрема обіймав посади асистента, старшого викладача та доцента. У 1972 р. здобув науковий ступінь кандидата економічних наук, а у 1987 р. — доктора економічних наук. З 1970 р. й донині О. О. Бєляєв працює в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

Сфера наукових інтересів Олександра Олександровича — дослідження господарського механізму. Має понад 160 науково-методичних публікацій, є автором і співавтором 12 наукових монографій, 14 навчальних посібників, двох підручників для середніх загальноосвітніх закладів і кількох спецкурсів.

За самовіддану, наполегливу та цілеспрямовану працю відзначений низкою державних нагород. Є заслуженим працівником КНЕУ. В 1999 р. обраний дійсним членом Академії економічних наук України.

Політична економія, як навчальна дисципліна в КНЕУ, бере початок з утворення в 1944 р. ка­фед­ри політичної економії. Її очолювали спочатку В. Ф. Гарбузов, майбутній міністр фінансів СРСР, а потім П. В. Кривень та О. С. Короїд.

У процесі розвитку інституту зросла кількість факультетів і, відповідно, кількість студентських груп. Тому в кінці 60‑х рр. єдину загальноінститутську ка­фед­ру політичної економії було поділено на дві: одна почала обслуговувати обліково-економічні факультети, друга — планово-економічні.

Ка­фед­ру політичної економії планово-еконо­міч­них факультетів послідовно очолювали член-кореспондент АН УРСР О. С. Короїд, академік АН України Ю. М. Пахомов, професор Л. Я. Корнійчук. Нині ка­фед­рою політичної економії, яка, згідно з новою структурою університету, обслуговує факультети управління та маркетингу, завідує професор О. О. Бєляєв.

Із перших років існування ка­фед­ра політичної економії здійснювала плідну роботу як щодо зростання науково-методичного рівня підготовки спеціалістів для народного господарства, так і з підготовки наукових кадрів для середніх і вищих навчальних закладів і наукових установ України. Тільки за останні три десятиліття зі спеціальностей «Політична економія» й «Економічна теорія» було підготовлено понад 230 кандидатів і 25 докторів наук. Серед них: колишній завідувач ка­фед­ри та ректор КІНГ, директор Інституту міжнародних відносин АН України, академік НАН України, д.е.н., проф. Ю. М. Пахомов; член-кореспондент НАН України, д.е.н., проф. В. М. Ворона; доктори економічних наук, професори Л. Я. Корнійчук, Г. Н. Климко, В. С. Жученко, О. О. Бєляєв, М. І. Диба, В. І. Кириленко та ін.

---

Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: к.е.н., доц. Л. П. Бортнікова, к.е.н., доц. С. І. Мала, д.е.н., проф. В. І. Кириленко, к.е.н., доц. С. Г. Поручник, д.е.н., проф., зав. каф. О. О. Бєляєв, к.е.н., доц. А. З. Зазимко, к.е.н., доц. А. В. Кудінова, к.е.н., доц. М. С. Руденко; другий ряд: к.е.н., ст. викл. Є. Б. Ніколаєв, к.е.н., ст. викл. А. В. Келічавий, к.е.н., доц., лаб. В. І. Сацик, к.е.н., доц. І. В. Баран, к.е.н., доц. А. Г. Котенок, ст. лаб. Л. М. Погоріла, к.е.н., доц. М. М. Руженський, к.е.н., доц. В. І. Стахівський, к.е.н., доц. О. М. Комяков, к.е.н., доц., заст. декана А. П. Самійленко

Із повоєнних років на ка­фед­рі впродовж тривалого часу працювали ветерани Великої Вітчизняної війни та праці: учасники бойових дій проф. І. П. Панащенко та доценти І. Т. Снєжко (інвалід війни), Г. Г. Кононов, В. Ф. Грідчин, О. К. Бабаєва, Б. Йович, Р. С. Костюк, ветерани праці член-кореспондент АН України О. С. Короїд, доценти В. П. Іванова, В. В. Толочин, ст. викл. О. І. Кокоріна.

Відправною точкою сучасного етапу розвит­ку ка­фед­ри стало здобуття в 1991 р. незалежності України. Радикальні зміни в політичній та економічній системі країни, перехід держави на ринкові принципи економічного розвитку, суттєві зміни в світогосподарських процесах поставили перед ка­фед­рою триєдине завдання: розширити спектр викладання економічної теорії з урахуванням світового досвіду економічної освіти; організувати наукові дослідження з актуальних питань, які постають перед Україною, та в глобальному масштабі; забезпечити нові навчальні курси відповідним методичним матеріалом і посібниками. За всіма напрямами діяльності ка­фед­ра мала адекватні часу рішення.

У 2000 р. на ка­фед­рі почалося формування наукової школи «Соціальна політична економія», засновником якої став д.е.н., проф. О. О. Бєляєв. Науково-педагогічна доктрина школи полягає в тому, що в умовах трансформації вітчизняної економіки все більшої ваги та значення набуває потреба соціалізації господарського механізму як чинника формування соціально-орієнтованої ринкової економіки в Україні. Саме процес соціалізації господарського механізму безпосередньо впливає на формування об’єктивних функціонально-інституціональних зрушень в економіці та її соціальної спрямованості в умовах трансформації.

---

Обговорення результатів захисту курсових робіт.
Зліва направо: к.е.н., доц. В. Сацик,
к.е.н., доц. А. В. Келічавий, лаб. І. Баран

Ка­фед­ра політичної економії факультетів управління і управління персоналом та маркетингу брала участь у науково-дослідних роботах: «Теоретичні проблеми соціально-економічного регулювання перехідної економіки» (номер державної реєстрації — 0101U007345, 2001–2005), «Соціалізація системно-економічної трансформації в Україні» (номер державної реєстрації — 0106U001803, 2006–2011), «Еволюція підприємництва у трансформаційній економіці» (номер державної реєстрації — 0112U002959, 2012–2016). Нині, відповідно до сформованих традицій, ка­фед­ра активно запроваджує в наукову та педагогічну діяльність новітні технології, реалізуючи план інноваційного розвитку на 2014–2015 рр.

Місія ка­фед­ри полягає в поширенні та примноженні знань у сфері економічної науки. А концепція її діяльності визначена основною метою, що полягає в підготовці фахівців високого рівня кваліфікації, які мають сучасні знання у сфері економічної науки. Ключові завдання ка­фед­ри та шляхи їх досягнення:

– утвердження та підтримання статусу й репутації ка­фед­ри як провідного освітньо-наукового підрозділу університету зі значним інтелектуальним потенціалом;

– поліпшення на безперервній основі якості навчання студентів шляхом інтеграції досліджень у навчальний процес, інтенсифікації й індивідуалізації самостійної роботи студентів, запровадження інноваційних методів і засобів навчання;

– нарощення науково-педагогічного потенціалу ка­фед­ри шляхом активізації наукової й інноваційної діяльності професорсько-викладацького складу, підвищення ефективності наукових досліджень, активізації участі студентів у науково-дослідній роботі та сприяння впровадженню науково-дослідних розробок у навчальний процес;

– науково-методичне та навчально-організаційне забезпечення діяльності ка­фед­ри за сучасними стандартами, відповідно до критеріїв дослідницького університету;

– забезпечення та підтримання на ка­фед­рі сприятливого для креативної діяльності соціально-психологічного клімату, необхідний соціальний захист працівників.

Професорсько-викладацький склад ка­фед­ри завжди відрізнявся високим педагогічним професіоналізмом і творчим науковим динамізмом. На ка­фед­рі політекономії факультетів управління і управління персоналом та маркетингу працюють: професори О. О. Бєляєв, В. І. Кириленко; доценти А. С. Бебело, Л. П. Бортнікова, А. З. Зазимко, О. М. Комяков, А. Г. Котенок, А. В. Кудінова, Є. Б. Ніколаєв, С. Г. Поручник, М. С. Руденко, М. М. Руженський, А. П. Самійленко, В. І. Стахівський, В. І. Сацик, А. В. Келічавий.

Наукова та освітня діяльність ка­фед­ри здійснюється у таких напрямах:

– проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень у сфері соціалізації економічного розвитку шляхом вивчення та системного аналізу ключових чинників, передумов, сучасних тенденцій і перспектив ефективної трансформації економіки в соціально орієнтовану економічну систему з високим рівнем життєвих стандартів для населення та дотриманням принципів соціальної рівності та справедливості;

– комплексне теоретико-практичне дослідження об’єктивних передумов, факторів і суперечностей становлення та розвитку національного підприємництва, обґрунтування його інноваційного змісту й соціалізації та розробка на цій основі цілісного інструментарію забезпечення формування соціально орієнтованої економіки в Україні;

– проведення комплексних досліджень соціальної відповідальності інституту підприємництва з огляду на сучасні науково-теоретичні та практичні підходи, а також через вивчення й аналіз механізмів досягнення стратегічних цілей соціального й економічного зростання країни на основі використання ефективних моделей соціальної відповідальності бізнесу;

– здійснення науково-дослідних розробок, спрямованих на всебічне вивчення й аналіз сучасних соціально-економічних суперечностей ринкової економіки, розкриття змісту діалектичної єдності економічної ефективності та соціальної справедливості в економічних системах ринкового типу, зокрема за визначальними критеріями соціальної безпеки в економіці та ключовими індикаторами стану й динаміки соціальної структури суспільства;

– комплексне наукове дослідження чинників циклічного економічного розвитку країн і механізму антициклічного регулювання у високорозвинених державах світу в умовах глобалізації, що включає всебічний аналіз методологічних засад діагностики економічних циклів, економетричних методів дослідження цих циклів, а також світового досвіду розробки та реалізації ефективної антициклічної політики, зокрема щодо формування ендогенного механізму стабілізації ринкової кон’юнктури й елімінування негативних наслідків циклічності в економіці України;

– проведення актуальних наукових та експертних досліджень у галузі економіки вищої освіти, зокрема аналізу ключових факторів глобальної конкурентоспроможності університетів, ролі та функцій держави в формуванні конкурентоспроможної на міжнародному рівні університетської освіти, оцінки сучасного стану та тенденцій розвитку вищої школи в Україні з визначенням стратегічних засад її розбудови в умовах становлення економіки знань;

– розробка, запровадження та підтримка навчальних курсів (лекційних і практичних занять), зокрема дисциплін бакалаврського («Основи економічної науки», «Соціальна економіка», «Національні моделі економічних систем», «Соціально-економічна безпека», «Спеціальний семінар по Дж. М. Кейнсу, М. Фрідмену, П. Самуельсону», «Соціально-економічний механізм технологічної трансформації») та магістерського («Економіка добробуту», «Соціалізація і гуманізація соціально-економічних відносин») рівнів;

– запровадження результатів наукової діяльності професорсько-викладацького складу ка­фед­ри в навчальний процес шляхом активного використання наукових і методичних розробок співробітників у педагогічній і виховній діяльності, а також шляхом фундаменталізації й індивідуалізації освіти на основі вдосконалення структури та змісту навчальних планів, підвищення їх фундаментальної складової.

– розробка сучасного методичного забезпечення навчальних курсів, впровадження в навчальний процес інновацій, які уможливлюють активізувати участь студентів у наукових дослідженнях і семінарах, застосовувати новітні тренінгові й інформаційно-комунікаційні технології навчання, прогресивні методики викладання економічних наук з метою підвищення ефективності засвоєння знань, набуття студентами високого рівня компетентностей і формування прогресивного соціально-економічного мислення.

Освітня діяльність ка­фед­ри спрямована на інтенсифікацію навчального процесу, його наповнення якісно новим змістом аудиторної, самостійної й індивідуально-консультативної роботи студентів; запровадження ефективної системи діагностики знань на основі модульного та тестового контролю; забезпечення прозорості навчального процесу та підвищення інформованості студентів з усіх навчальних дисциплін ка­фед­ри, зокрема шляхом розміщення методичних матеріалів у мережі Інтернет.

САВЧУК
Володимир Сафронович
Завідувач ка­фед­ри, доктор економічних наук, професор

В. С. Савчук — завідувач ка­фед­ри, член-кореспондент НАН України, академік Економічної академії України та АН вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки України.

У 1960 р. з відзнакою закінчив економічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У вересні того ж року працює на викладацькій роботі в КНЕУ. А з 1989 р. Володимир Сафронович очолює ка­фед­ру політичної економії обліково-економічних факультетів. За рішенням директивних органів упродовж багатьох років перебував у довгострокових відрядженнях на викладацькій роботі за кордоном (у 1967–1970 рр. — у Малі, в 1972–1973 рр. — у Алжирі, в 1977–1981 рр. — у Конго). Вільно володіє французькою мовою.

В. С. Савчук викладає «Основи економічної науки» та «Сучасну політичну економію». Основні наукові проблеми: світогосподарські відносини, глобальні економічні проблеми сучасності, проблеми економічної теорії. Автор понад 125 наукових і науково-методичних робіт, зокрема чотирьох монографій (три у співавторстві), п’яти підручників з економічної теорії (всі у співавторстві), шести брошур, понад 85 статей і численних методичних розробок. Є співавтором низки провідних підручників з економічної теорії, виданих в Україні за роки незалежності. Має наукові публікації, що побачили світ у Лондоні, Единбурзі, Анкарі та Браззавілі.

Створив власну наукову школу. Як науковий консультант, підготував 15 докторів економічних наук і численних кандидатів. Упродовж останніх 15 років очолює докторську спеціалізовану вчену раду із двох спеціальностей: «Економічна теорія та історія економічної думки» й «Економіка і управління національним господарством».

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, почесними грамотами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.

Ка­фед­ру політичної економії було створено 1 вересня 1944 р. За організаційною структурою університету сьогодні вона перебуває у складі факультету економіки та управління і обслуговує такі факультети: обліково-економічний, фінансово-еко­номічний, кредитно-економічний, міжнародної економіки і менеджменту, інформаційних систем і технологій.

---

Колектив кафедри. Зліва направо: к.е.н., доц. Г. Ю. Кирилова, д.е.н., проф. В. Д. Якубенко, д.е.н., доц. О. М. Москаленко, к.е.н., доц. І. Ю. Ніколенко, ст. лаб. Т. В. Журба, інсп. з орг. та забезп. навч. проц. кафедри Л. М. Дуброва, д.і.н., доц. В. А. Студінський, д.е.н., чл.-к. НАН України,
проф., зав. каф. В. С. Савчук, асист. В. Є. Зімкіна, д.е.н., проф. Ю. К. Зайцев, к.е.н., доц. І. В. Кулага, к.е.н., доц. Д. Г. Хохич,
к.е.н., доц. О. В. Ткаченко, д.е.н., проф. О. М. Мельник, к.е.н., доц. М. П. Тищенко

Першим завідувачем ка­фед­ри був ректор інституту В. Ф. Гарбузов, який перебував на цій посаді до серпня 1950 р. У січні 1968 р. на базі єдиної ка­фед­ри політичної економії було створено дві ка­фед­ри, що забезпечували вивчення фундаментальних теоретичних економічних наук і дисциплін на різних спеціальностях: ка­фед­ра політичної економії планово-економічних факультетів (нині — ка­фед­ра політичної економії факультетів управління і управління персоналом та маркетингу) та ка­фед­ра політичної економії обліково-економічних факультетів. Такий поділ створив передумови для кращої адаптації навчального процесу до специфіки потреб студентів, зумовленої напрямом і спеціальністю їх підготовки.

---

Обговорення результатів проведення семінару.
Зліва направо: к.е.н., доц. І. В. Кунага,
к.е.н., доц. Г. Ю. Кирилова, к.е.н., доц. О. В. Ткаченко

З 1989 р. і донині завідувачем ка­фед­ри політичної економії обліково-економічних факультетів є д.е.н., проф. В. С. Савчук.

На ка­фед­рі свого часу працювали відомі викладачі та вчені: В. С. Жученко, В. Г. Зацепілін, В. Н. Кальченко, Л. Я. Корнійчук, К. Т. Кривенко, С. В. Мочерний, І. П. Панащенко, Ю. М. Пахомов, П. В. Проскурін, Г. Д. Соболєва, П. В. Телечук, Р. Ф. Яковенко та ін. Науковою спільнотою визнано вагомий внесок у розвиток вітчизняної економічної науки викладача ка­фед­ри, д.е.н., проф. Василя Павловича Корнієнка, відомого як сміливого науковця, думка якого не завжди збігалася із загальноприйнятими ідеологічними нормами. Також на ка­фед­рі тривалий час працювали доктори економічних наук, професори С. В. Мочерний і П. П. Телечук; доценти М. Г. Семенов, Л. Д. Тимошевська та Г. Ю. Кирилова. Починали на ка­фед­рі свою наукову кар’єру й відомі українські вчені А. М. Поручник та І. Й. Малий.

Здобувачами наукових ступенів кандидата чи доктора наук до ка­фед­ри політичної економії обліково-економічних факультетів у різні роки були прикріплені громадсько-політичні діячі України: колишній міністр економіки та з питань європейської інтеграції В. І. Хорошковський; екс-голова Служби безпеки України, перший віце-прем’єр в уряді Ю. В. Тимошенко, голова ВР України та виконувач обов’язків Президента України в період з лютого 2014 р. до обрання на цей пост П. А. Порошенка О. В. Турчинов; очільник Державної податкової адміністрації України в уряді Ю. В. Тимошенко С. В. Буряк; колишній прем’єр-міністр України Ю. В. Тимошенко та багато інших.

Ка­фед­ра бере участь у підготовці бакалаврів і магістрів напряму «Економіка та підприємництво». В 2003–2004 навчальному році вона перетворилася на випускову та здійснює підготовку й випуск фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» і «магістр» зі спеціальності «Економічна теорія». Крім того, ведеться підготовка фахівців вищої наукової кваліфікації (кандидатів і докторів наук) за спеціальністю «Економічна теорія та історія економічної думки» як для власних потреб, так і для інших вищих навчальних закладів і наукових установ України. Загалом на ка­фед­рі введено та викладається 17 наук і дисциплін.

---

На засіданні кафедри (д.е.н., проф. В. С. Савчук,
к.е.н., доц. Ю. К. Зайцев)

Нині на ка­фед­рі працює 19 осіб, серед них: шість професорів, зокрема п’ятеро докторів економічних наук та один доктор історичних наук; 12 доцентів, кандидатів економічних наук; двоє асистентів.

Викладачів ка­фед­ри упродовж усієї її історії відрізняла активність у науково-дослідній роботі. Вони брали участь у наукових конференціях і семінарах, публікували результати досліджень у провідних вітчизняних і зарубіжних наукових виданнях, залучали студентів до наукової діяльності, забезпечуючи спадкоємність і збереження найкращих традицій наукової роботи за постійного насичення її інноваційними елементами.

Міжнародна наукова діяльність ка­фед­ри знаходила відобра­ження в участі її вчених у міжнародних науково-практичних і науково-методичних конференціях, публікаціях їхніх статей і тез доповідей у міжнародних наукових збірниках. Ка­фед­ра є членом Міжнародної асоціації інституціональних досліджень (ІАІR), Міжнародної та Всеукраїнської асоціацій політичної економії (МАПЕ).

Провідне місце в діяльності ка­фед­ри належить навчально-методичній роботі, метою якої є на осучаснення, оновлення викладання наук і дисциплін, максимальне наближення процесу викладання до вимог часу, насичення його навчальними інноваціями.

У навчально-методичній роботі колектив працює над забезпеченням єдності освіти та науки, навчання та наукового пошуку, що стали фундаментом і ядром навчальної діяльності. При цьому, ка­фед­ра бере на озброєння новітні освітні технології, які є умовою підвищення якості знань студентів. Пріоритетними напрямами наукової та освітньої діяльності є:

– наукове забезпечення змісту дисципліни «Основи економічної науки» та системи вибіркових дисциплін, які вивчають студенти всіх форм навчання, а також науки «Політична економія» й інших наук і дисциплін, які викладаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» і «магістр» спеціальності «Економічна теорія»;

– підготовка та випуск навчальних посібників із наук і дисциплін, що викладаються;

– розробка нових навчальних курсів, удосконалення чинних нормативних методичних матеріалів, які регламентують організацію навчального процесу;

– вдосконалення форм поточного і підсумкового контролю та критеріїв оцінювання знань студентів;

– підготовка та випуск навчально-методичних посібників для самостійного вивчення наук і дисциплін;

– поліпшення професійної майстерності викладачів.

Головні результати наукової роботи викладачів ка­фед­ри втілилися в формуванні двох наукових шкіл.

---

На науковій студентській конференції «Соціально-економічний розвиток України в XXI ст.»

В. С. Савчук, Ю. К. Зайцев і М. К. Галабурда стали фундаторами наукової школи, присвяченої дослідженню закономірностей і форм трансформації сучасних економічних систем. Провідні напрями досліджень представників цієї школи: закономірності функціонування трансформаційних економічних систем, головні суперечності в системі інститутів, соціальних статусів, економічних інтересів як джерело імпульсів до трансформації та форми вирішення таких суперечностей як детермінанта траєкторії та результатів трансформаційних процесів.

У межах діяльності школи побачили світ понад 110 публікацій у фахових виданнях; захищено 31 кандидатську та чотири докторські дисертації. Результати наукових досліджень стали основою для розробки численних нормативно-правових актів і програмних документів, концепцій і планів діяльності державних органів як на регіональному, так і на національному рівнях.

Досягнення школи активно використовувалися в навчальному процесі. Зокрема, був розроблений навчально-методичного комплекс (підручник і посібник для самостійного вивчення дисципліни), що став основою численних аналогічних курсів у багатьох ВНЗ України.

Ю. К. Зайцев, В. С. Савчук і О. М. Москаленко створили наукову школу, в межах якої досліджуються теоретичні та методологічні проблеми розвитку сучасної політичної економії. Представники цієї школи, чи не перші в Україні й одні з перших на території колишнього СРСР, присвятили свої праці характеристиці проблем розвитку предмета та методології досліджень сучасної політичної економії, визначенню її ролі в розумінні сутності та спрямування складних соціально-економічних процесів, що відбуваються в умовах становлення постіндустріального типу економіки, у формуванні стратегічних цілей економічної політики, принципів та інструментів їх реалізації.

---

На практичному занятті з дисципліни
«Основи економічної науки»

У процесі формування школи вийшло друком близько 200 пуб­лікацій у фахових виданнях, захищено 12 кандидатських, три докторські дисертації, ведеться підготовка ще трьох докторських дисертацій, побачили світ 12 одноосібних і колективних монографій. Результати наукових досліджень стали основою для розробки нормативно-правових актів, програмних і планових документів органів державної та місцевої влади України, створення курсу «Сучасна політична економія», методичним забезпеченням якого є, зокрема, навчальний посібник «Сучасна політична економія (проблеми та інституціональне поле предмета і методології досліджень)». Цей навчальний посібник (автори: проф. Ю. К. Зайцев, проф. В. С. Савчук) отримав Гран-прі на конкурсі кращих монографій і підручників за останні десять років, проведеному у 2014 р. Всеукраїнською асоціацією політекономів та Інститутом економіки та прогнозування НАН України. Третю премію на цьому конкурсі отримала монографія наймолодшого доктора економічних наук, професора КНЕУ О. М. Москаленко на тему «Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку в системі суспільних стратегічних потреб».

СТЕПАНЕНКО
Сергій Васильович
Завідувач ка­фед­ри, кандидат економічних наук, професор

С. В. Степаненко — завідувач ка­фед­ри, заслужений працівник освіти України, відмінник освіти України, заслужений працівник КНЕУ.

Вищу освіту здобув у Київському інституті народного господарства, який закінчив у 1971 р. У цьому виші й розпочав свою науково-педагогічну діяльність, — будучи аспірантом захистив кандидатську дисертацію, присвячену дослідженню економічних потреб (1981). Згодом обіймав посади заступника та декана факультету, впродовж 20 років був проректором із навчальної роботи. Виступив ініціатором інтеграції двох споріднених навчальних дисциплін — «Історії економіки» та «Історії економічних вчень», що було вперше в Україні впроваджено у навчальних програмах КНЕУ та відповідає світовій практиці.

Є автором низки підручників та навчально-методичних посібників, монографій, статей у провідних фахових виданнях. У сфері наукових інтересів С. В. Степаненка — методологічні проблеми економічної теорії, інституціональна економіка.

Ка­фед­ра історії та теорії господарства була створена згідно з наказом ректора № 210 від 16 травня 2000 р. Тоді вона мала назву ка­фед­ри історії економічних учень та економічної історії. Свою сьогоднішню назву вона отримала в червні 2010 р.

Упродовж 16 років свого існування ка­фед­ра забезпечувала вивчення студентами КНЕУ історико-економічних дисциплін, серед яких сьогодні: «Історія економіки та економічної думки», «Історія економічної думки України», «Історія економіки», «Історія економічних учень», «Інституціональна економіка та сучасні економічні теорії».

Названі дисципліни читають висококваліфіковані спеціалісти, які мають значний практичний досвід викладання історико-економічних дисциплін і є відомими науковцями у цій сфері знань. Нині на ка­фед­рі працюють троє професорів: завідувач ка­фед­ри, к.е.н. С. В. Степаненко, заступник завідувача ка­фед­ри з наукової роботи, д.е.н. В. М. Фещенко, д.і.н. А. І. Чуткий; семеро доцентів: кандидати економічних наук Л. В. Воробйова, О. І. Колядич, В. М. Лавриненко, В. М. Опанасенко, Н. О. Тимоч­ко, Ю. В. Тимченко та к.і.н. М. М. Логінов; троє старших викладачів: О. М. Волкова, к.е.н. О. Б. Кондрат, к.е.н. К. В. Лопух, заслужений працівник КНЕУ С. Б. Погорєлов, к.е.н., асист. Ю. Г. Полюсевич. Навчально-організаційне забезпечення ка­фед­ри здійснює Ю. Г. Полюсевич та Є. ­В. Другова.

---

Виїзне засідання кафедри (о. Хортиця, вересень 2008 р.)

Викладання історико-економічних дисциплін у КНЕУ розпочалося задовго до створення спеціалізованої ка­фед­ри. Ще в дореволюційний час у Київському комерційному інституті читалися курси «Історії політичної економії й історії господарського ладу Західної Європи та Росії», «Історії економічних учень», спецкурс з історії господарства. До викладання залучали відомих учених, зокрема першого ректора Комерційного інституту проф. М. В. Довнар-Запольського, професорів В. А. Косинського, Є. Є. Слуцького, Є. Д. Сташевського та ін. Окрім цього, питання економічної історії активно розроблялися й іншими визначними науковцями, котрі викладали у Київському комерційному інституті: М. М. Бубновим, який водночас був деканом історико-філологічного факультету Університету Св. Володимира; К. Г. Воблим, який у 1917–1919 рр. очолював інститут, а згодом був віце-президентом АН УРСР; С. С. Остапенком, який був випускником Київського комерційного інституту та викладав у ньому, а в 1919 р. став одним із перших прем’єр-міністрів незалежної України; М. М. Цитовичем, який був ректором Університету Св. Володимира та ін. Цей перелік засвідчує важливість студій із економічної історії в розвитку економічної науки та освіти загалом.

У 1919 р. до переліку навчальних дисциплін, що викладалися в інституті, було включено «Історію банків». Зі встановленням у 1920 р. радянської влади відбулися зміни як у навчальних планах, так і в організації навчального процесу; відкривалися нові ка­фед­ри. На засіданні ради економічного факультету було ухвалено рішення і про створення ка­фед­ри економічної історії України.

Після завершення Другої світової війни та повернення навчального закладу до Києва, спеціалізованої історико-економічної ка­фед­ри в його складі вже не було, хоча дисципліни її спрямування продовжували викладати, зокрема курс «Історії економічних учень». У 1952 р. було створено ка­фед­ру економічної історії та економічної географії, яку очолив д.і.н., проф. І. І. Кравченко, а після його смерті в 1953 р. — відомий пізніше історик-економіст, тоді доц. ка­фед­ри В. Т. Чунтулов. Із 1954 р. на ка­фед­рі розпочав роботу, спочатку за сумісництвом, д.е.н., проф. В. О. Голобуцький, який у 1961 р. очолив новостворену ка­фед­ру історії народного господарства. Ця ка­фед­ра проіснувала десять років, а після виходу В. О. Голобуцького на пенсію (1971) її знов було об’єднано з ка­фед­рою економічної географії, яка з 1988 р. здобула назву ка­фед­ри розміщення продуктивних сил.

У 70-ті рр. минулого століття дисципліна «Історія економічних учень» була вилучена з навчальних програм і повернулася до них лише в середині 90‑х рр. Її викладання забезпечували викладачі ка­фед­р політичної економії, зокрема проф. Л. Я. Корнійчук, доценти Г. Ю. Кирилова, Н. О. Титаренко, ст. викл. С. Б. Погорєлов та ін. В той же час «Економічна історія» зай­мала важливе місце в навчальних планах.

---

Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: к.е.н., доц. О. І. Колядич, к.е.н., доц. Ю. В. Тимченко, к.е.н., доц. Н. О. Тимочко,
зав. каф., к.е.н., проф. С. В. Степаненко, д.е.н., проф. В. М. Фещенко, к.е.н., доц. Л. В. Воробйова, ст. викл. О. М. Волкова,
к.е.н., асист. Ю. Г. Полюсевич; другий ряд: к.е.н., доц. В. М. Опанасенко, лаб. Є. В. Другова, к.е.н., доц. В. М. Лавриненко,
к.і.н., доц. М. М. Логінов, к.е.н., ст. викл. К. В. Лопух, д.і.н., проф. А. І. Чуткий, ст. викл. С. Б. Погорєлов,
к.е.н., ст. викл. О. Б. Кондрат, асп. А. М. Мага, асп. М. В. Цаповська

Упродовж усіх років існування КНЕУ його викладачі виконували значну наукову та науково-методичну роботу. Досить згадати, що в стінах Київського комерційного інституту були підготовлені й опубліковані праці М. В. Довнар-Запольського «На заре крестьянской свободы» (1911), «История русского народного хозяйства (до ХV ст.)» (1911), «Русский вывоз и мировой рынок» (1914). Уже з 1919 р. в інституті почали видавати «Наукові записки», в яких друкувалися праці на історико-економічну тематику.

У 50–70-ті рр. ХХ ст. колектив викладачів підготував і видав низку видань, серед яких: «Экономическая история зарубежных стран» (1959) за ред. В. П. Кривня та В. Т. Чунтулова, «История народного хозяйства СССР» В. Т. Чунтулова (1964), «Економічна історія Української РСР» В. О. Голобуцького (1970).

---

Працівники кафедри історії та теорії господарства і гості – учасники круглого столу «Історико-економічні науки: проблеми розвитку та викладання» (до 90-ї річниці від дня народження проф. Л. Я. Корнійчук, 6 листопада 2014 р.)

Після відродження незалежної України постала гостра необхідність у забезпеченні навчального процесу новими навчальними програмами та навчальними посібниками. В розробці типових (нормативних) програм із «Економічної історії», «Історії економічних учень», «Економічної історії України» й «Історії економічної думки України» брали активну участь співробітники ка­фед­р політекономії планових факультетів та ка­фед­ри розміщення продуктивних сил: проф. Л. Я. Корнійчук і доц. Н. О. Тимочко. Авторські колективи, до яких також входили співробітники ка­фед­ри, підготували навчальний посібник і підручник «Історія економічних учень» (проф. Л. Я. Корнійчук, 1996, 1999 рр.), посібник «Економічна історія: Лекції» (доц. Н. О. Тимочко, доц. О. А. Пучко, ст. викл. Л. М. Рудомьоткіна, доц. А. О. Маслов, 2000 р.), навчальний посібник «Економічна історія України» (доц. Н. О. Тимочко, 2005 р.), навчально-методичні посібники «Економічна історія» (2001) й «Історія економічних учень» (2002 р.). Проф. Л. Я. Корнійчук підготувала та видала навчальний посібник «­Історія економічної думки України» (2004).

Нині колектив ка­фед­ри активно працює над втіленням у навчальний процес принципів Болонської декларації. Підготовлені програми та навчально-методичне забезпечення нової інтегрованої дисципліни «Історія економіки та економічної думки». Зокрема, видано навчальний посібник (С. В. Степаненко (керівник авторського колективу), В. М. Фещенко, С. Н. Антонюк, Н. О. Тимочко та ін. «Історія економіки та економічної думки», 2010 р.) та навчально-методичний посібник (С. В. Степаненко, В. М. Фещенко, С. Н. Антонюк, Н. О. Тимочко та ін. «Історія економіки та економічної думки», 2008 р.) для самостійного вивчення цієї дисципліни. Також опубліковано навчальний посібник із грифом МОН України «Сучасні економічні теорії» (В. М. Фещенко, 2012 р.) та хрестоматію «Економічні праці викладачів КНЕУ (перша третина ХХ ст.)» (С. Н. Антонюк, 2013 р.). У 2014 р. С. Б. Погорєловим підготовлений навчальний посібник «Історія економіки та економічної думки у схемах».

Упродовж 2002–2003 рр. при ка­фед­рі було відкрито аспірантуру та докторантуру. За період з 2002 до 2016 р. захищено дві докторські та 12 кандидатських дисертацій.

---

Ст. викл. С. П. Погорєлов та асп. В. Бойко

Важливою складовою діяльності колективу ка­фед­ри є наукові дослідження, їх активне впровадження в навчальний процес. Науково-дослідна робота на ка­фед­рі проводиться в межах ка­фед­ральних тем: «Генезис інститутів ринкової економічної системи» (січень 2005 — грудень 2009 р.); «Господарська система та її відображення в економічній думці: еволюційно-інституціональний аналіз», (січень 2010 — грудень 2014 р.). Науковий керівник досліджень — к.е.н., проф. С. В. Степаненко.

У межах науково-дослідних тем члени колективу ка­фед­ри видали низку важливих наукових праць, зокрема такі монографії: В. М. Фещенко «Дослідження проблем становлення та розвитку ринкового господарства в працях економістів України другої половини ХІХ — поч. ХХ ст.» (2003), Є. Є. Слуцький «Теорія граничної корисності» (за наук. ред. В. М. Фещенко, укладачі — В. М. Фещенко, Т. В. Куриленко, 2006 р.), С. В. Степаненко «Інституціональний аналіз економічних систем (проблеми методології)» (2008), Ю. В. Ущаповський «Ідеї інституціоналізму в економічній думці України ХІХ — поч. ХХ ст.» (2012), А. І. Чуткий «Київський комерційний інститут: витоки та історичний поступ (1906–1920 рр.)» (2013), А. І. Чуткий «Нариси з економічної історії України. Книга 1. На перехресті торгових шляхів» (2013), А. І. Чуткий «Нариси з економічної історії України. Книга 2. Становлення житниці Європи (друга половина XV — перша половина XVII ст.)» (2015), І. І. Вітер (співавтори — Є. А. Макаренко, М. М. Рижків, М. А. Ожеван та ін.) «Аналітика, експертиза, прогнозування» (розділ «Європейська інтеграція: аналіз та прогнозування»).

Основні напрями наукової та освітньої діяльності ка­­федри:

– методологія інституціональних досліджень національних і світових господарських систем на засадах цивілізаційної парадигми суспільства;

– розвиток української економічної думки в контексті цивілізаційного аналізу еволюції господарських систем;

– сучасна світова економічна думка: інституційно-еволюційний аналіз.

На ка­фед­рі функціонують науково-освітні школи:

– дослідження історії економічної думки України;

– інституціональних досліджень економічних систем.

Ка­фед­ра підтримує наукові зв’язки з науковими установами України та зарубіжжя, зокрема з ІЕ НАН України, КНУ ім. Т. Шевченка, ІЕ РАН та ін.