ЗародженнЯ аграрних студІй у ГалиЧИНІ

Започаткування сільськогосподарського шкільництва і науки припадає на час, коли землі Східної Галичини входили до Австрійської, а потім Австро-Угорської імперії у складі провінції, відомої як Королівство Галичини та Володимирії (Лодомерії) з Великим князівством Краківським (1772–1918). Режим освіченого абсолютизму Габсбургів мав на меті підвищити рівень економічного життя імперії і Галичини зокрема. Для цього проголошували нові способи ведення хліборобства, здійснювали соціальні реформи. Так у 1775 р. селяни одержали право скаржитися на панські утиски, а в 1781 р. Йосиф II видав патент, який давав селянам право віддавати своїх дітей до ремесла або до школи.
Рільництво, яке базувалося на поєднанні традицій і забобонів, не могло забезпечити потреби тогочасного суспільства у продуктах харчування, відтак постала гостра необхідність збільшити продуктивність господарств, а одним із засобів досягнення бажаних результатів вважалася фахова освіта.

Князь
Леон Сап’єга
Директор
Ще наприкінці ХVІІІ ст. у Європі виникали перші спроби створити осередки аграрного шкільництва при церковних або сільських громадах, а запровадження біологічних та юридичних предметів сільськогосподарського спрямування в університетські програми мало започаткувати вищу аграрну освіту.
Революційна ситуація 40-х років XIX ст. у Галичині, низький рівень сільськогосподарського виробництва, наближення дня скасування панщини (що загрожувало втратою дармової робочої сили для великих землевласників), розвиток технічного прогресу і капіталістичних відносин змусили панівний клас села шукати виходу із ситуації й засоби для покращення аграрної освіти.
Відомі в Польщі віддавна родовиті великі землевласники граф Андрій Замойський, Дезидер Хлаповський та князь Леон Сап’єга очолили рух за відродження рільництва в різних частинах Галичини. Потрібно було мати неабияку енергію та наполегливість, аби в умовах бюрократичної Австрії досягти якоїсь мети. У липні 1817 р. Станіслав Дунін-Борковський запропонував статут Галицького господарського товариства, який через урядові зволікання цісар затвердив лише в 1829 р. А 3 липня 1845 року відбулося організаційне зібрання товариства, на якому головою обрали Леона Сап’єгу, тимчасовим секретарем — Казимира Красицького.
У січні 1846 року на перших загальних зборах товариства Л. Сап’єга виголосив доповідь, у якій виклав своє бачення розвитку сільського господарства в Галичині. Основні тези були такі: концентрувати економічну політику сільського господарства Галичини в руках товариства, вивчати досягнення інших країн і впроваджувати їх у себе, навчати громадян провадити багатогалузеві господарства. З’їзд ухвалив рішення про відкриття першої сільськогосподарської школи, але через вибух селянських заворушень втілити його не вдалося.
На п’ятому з’їзді товариства в січні 1847 року вирішено зібрати необхідні кошти, підшукати поблизу Львова відповідний маєток, який потім можна було б викупити і на його основі утворити рільничу школу.
Проект діяльності зразкового навчального господарства написав Людвіг Скжинський. У цьому проекті враховано досвід європейських держав, де поміщицькими господарствами керували переважно управителі зі спеціальною освітою, які володіли теоретичними і практичними знаннями, а не самі власники, котрим не завжди вистачало потрібного фахового вишколу. Отже, було визнано за доцільне створити навчальний заклад для підготовки спеціалістів, здатних забезпечити високопродуктивне ведення господарства, та заплановано створити школу на зразок нижчої сільськогосподарської школи в Гогенгеймі. Підготовка спеціалістів у першій сільськогосподарській школі Галичини мала сприяти утворенню системи регіональних зразкових господарств, а через них — покращенню загального рівня сільськогосподарського виробництва. Взірцеве господарство мало складатися із двох окремих частин: рільничої школи і власне господарства. Термін навчання — три роки, протягом яких треба було вивчати досвід угорських рільничих академій (в угорських Альтенбурзі й Гогенгеймі), а також французьких і бельгійських сільськогосподарських шкіл. Найбільшої підтримки здобула ідея організації вищої агрономічної школи на базі заможного господарства, розміщеного поблизу Львова.


Титульний аркуш контракту купівлі
господарства у Дублянах

Для складання плану створення школи нового зразка 1850 року було обрано комісію, яка мала дбати про підготовку здібних власників або управителів маєтностей, здатних започатковувати чи поліпшувати господарства, ґрунтуючись на досягненнях тогочасної агрономічної науки. Програма передбачала значне розширення теоретичної підготовки слухачів, порушувала питання відкриття наукових і навчальних лабораторій, запровадження вступного іспиту. Був розроблений новий бюджет: окремо для навчального закладу й окремо для зразкового господарства.
Тим часом із французького міста Грігнон до Галичини прибув професор практичної агрономії Максиміліан Жельковський, якому господарське товариство доручило оглянути кільканадцять господарств поблизу Львова з метою обрати краще для заснування рільничої школи.
Нарешті 1 листопада 1853 року господарське товариство в особі Леона Сап’єги придбало в Ієроніма Льодинського за 40 тис. золотих ринських (тогочасна австрійська валюта) маєтність у Дублянах неподалік Львова загальною площею 707 моргів (1 морг — 0,56 га), із яких 250 — орне поле, 315 — луки, 41 — пасовиська і 101 — ліс.
Щоб якнайшвидше відкрити навчальний заклад, вирішили будувати спершу традиційний у цих краях легкий дерев’яний будинок. У ньому планували розмістити навчальні аудиторії і лабораторії, а в майбутньому, за наявності відповідних коштів, — перейти до спорудження мурованих будівель.
Підготовка до відкриття сільськогосподарської школи розпочалася успішно: було побудовано навчальне приміщення, проводилося внутрішнє його опорядження, водночас обрали директора, який почав виконувати свої обов’язки. Проте виникли фінансові проблеми, і засновникам лишалося хіба що звертатися до уряду й добрих людей. На зібрані кошти протягом наступного року можна було утримувати професорів і службовців школи.
Здається, вдалося усунути всі перешкоди на шляху до офіційного відкриття і початку навчального процесу. 29 листопада 1855 року було набрано перших слухачів рільничої школи в Дублянах. Директором призначено Еразма Лельовського.
Десять років тривав процес підготовки та організації сільськогосподарської освіти в Галичині. Десять років проб, досягнень і невдач, безліч дискусій та суперечок, часом драматичних моментів, коли, здавалося, все даремно. Але політична та економічна ситуація у краї і загальний технічний прогрес зрештою змусили відповідальних осіб позитивно вирішити проблему. Молодь, яка присвятила себе сільськогосподарському виробництву, змогла нарешті здобувати освіту.




Логос Україна      << Вітальне слово Олексія Порошенка      [ зміст ]      Створення рільничої школи у Дублянах (1856–1878) >>